Гней Кальпурній Пізон (консул-суфект 23 року до н. е.)
Гней Кальпу́рній Пізо́н (лат. Gnaeus Calpurnius Piso; 75 до н. е. — 20 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської імперії, консул-суфект 23 року до н. е.
Гней Кальпурній Пізон | |
---|---|
Народився | 1 століття до н. е. |
Помер | невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | політик, військовослужбовець |
Знання мов | латина |
Посада | консул-суффект і давньоримський сенатор[d] |
Батько | Гней Кальпурній Пізон (квестор)[1] |
Діти | Гней Кальпурній Пізон і Луцій Кальпурній Пізон |
Життєпис
ред.Походив з впливового плебейського роду Кальпурнієв. Син Гнея Кальпурнія Пізона, квестора пропретора провінції Іспанії у 65—64 роках до н. е. У громадянській війні поміж Гаєм Цезарем та Гнеєм Помпеєм Пізон підтримав останнього. У 49 році до н. е. обійняв посаду проквестора Іспанії. У 46 році до н. е. в Африці командував мавританською кіннотою у війську Квінта Цецилія Метелла Сципіона й досяг певних успіхів.
Після смерті Цезаря приєднався до Брута й Кассія. Потім Пізон був квестором у Секста Помпея на Сицилії. Після закінчення громадянських воєн Кальпурній був відновлений у правах й отримав дозвіл повернутися, проте демонстративно утримувався від участі в політичному житті. У 23 році до н. е. за пропозицією Октавіана Пізон обійняв посаду консула-суфекта разом з Луцієм Сесцієм Альбаніаном Квіриналом. Під час своєї тяжкої хвороби у цьому році Октавіан Август доручив Гнею Кальпурнію зберігати документи з переліком військ та державних доходів. Подальша доля Гнея Пізона невідома.
Родина
ред.- Дружина — Павла Попілія.
- Діти:
- Гней Кальпурній Пізон, консул 7 року до н. е.
- Луцій Кальпурній Пізон, консул 1 року до н. е.
Джерела
ред.- Fasti Cap. CIL I2 p. 58 (лат.)
- Cynthia Damon (Hrsg.): The Senatus consultum de Cn. Pisone Patre. Text, translation, discussion. Johns Hopkins Univ. Press, Baltimore 1999 (American Journal of Philology, 120,1, Special issue). (англ.)
Це незавершена стаття про особу Стародавнього Риму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Любкер Ф. Calpurnii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 239–240.