Секст Помпе́й (лат. Sextus Pompeius Magnus Pius; близько 67 до н. е. — 35 до н. е.) — римський воєначальник і державний діяч часів громадянської війни в Стародавньому Римі.

Секст Помпей
лат. Sextus Pompeius Magnus
Народивсяневідомо[2]
Стародавній Рим
Помер35 до н. е.[1]
Мілет
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мовлатина
Посадаконсул і монетарій[d]
БатькоГней Помпей Великий[1][2]
МатиМуція Терція[2]
Брати, сестриПомпея Магна[3], Гней Помпей Магн Молодший[3], Марк Емілій Скавр і Pompeius/Pompeia
У шлюбі зScriboniad
ДітиPompeiad

Життєпис

ред.
 
Денарій Секста Помпея

Син Гнея Помпея Великого та Муції Терції. Брат Гнея Помпея Молодшого.

Після загибелі батька бився проти Юлія Цезаря в Африці. Програвшри битви при Мунді втік на Сицилію. Після вбивства Цезаря у 44 до н. е. за пропозицією Марка Антонія прийняв командування римським флотом, проте потім вступив у конфлікт з другим тріумвіратом, захопив Сицилію і зайнявся піратством. У 43 до н. е. був оголошений Другим тріумвіратом поза законом.

Неодноразово перемагав армію Октавіана, але у 36 до н. е. його флот був розбитий Агріппою.

У 35 до н. е. втік у Малу Азію, але був схоплений у Мілеті легатом Октавіана та страчений.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Bruno Schor: Beiträge zur Geschichte des Sextus Pompeius. Hochschulverlag, Stuttgart 1978, ISBN 3-8107-2015-1. (нім.)