Гней Арулен Целій Сабін

Гней Арулен Целій Сабін (лат. Gnaeus Arulenus Caelius Sabinus; ? — після 70) — політик та правник часів ранньої Римської імперії, консул-суффект 69 року.

Гней Арулен Целій Сабін
лат. Cn.Arulenus Caelius Sabinus
Народився невідомо
невідомо
Помер після 70
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, правник
Відомі учні Луцій Яволен Пріск
Знання мов латина
Посада консул-суффект
Термін 69 рік
Попередник Луцій Помпей Вопіск
Наступник Гней Аррій Антонін
Батько Тит Флавій Сабін
Мати Arrecina Clementinad
Брати, сестри Flavia Sabinad, Тит Флавій Сабін і Plautillad

ЖиттєписРедагувати

Про Арулена відомо замало. Замолоду цікавився правництво. Був прихильником та наслідувачем правника Массурія Сабіна. Своїми знаннями у праві здобув повагу імператора Нерона, який зробив Арулена сенатором, а також збирався надати йому посаду консула, проте не встиг. Лише Вітеллій у 69 році призначив Целія Сабіна консулом-суффектом разом з Титом Флавієм Сабіном).

Також користувався впливом при дворі імператора Веспасіана. Після смерті у 69 році Гая Кассія Лонгіна очолив Сабініанську школу права. Про подальшу долю немає відомостей.

ПравництвоРедагувати

З усього доробку Гнея Арулена збереглася лише одна праця з права — «Коментар до едиктів курульних едилів», що стала важливою базою розробку едильського права. Цю книгу вивчав відомий правник Доміцій Ульпіан.

ДжерелаРедагувати

  • Rudolf Hanslik: Arulenus 1. / Der Kleine Pauly (KlP). Band 1, Stuttgart 1964, Sp. 628–498. (нім.)
  • Der Neue Pauly, Stuttgardiae 1999, T. 2, c. 66 (нім.)