Глобальна стратегія Європейського Союзу
Глобальна стратегія зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу, скорочено Глобальна стратегія Європейського Союзу (EUGS) — оновлена доктрина Європейського Союзу для підвищення ефективности оборони та безпеки Європейського Союзу та його держав-членів, захист цивільних осіб, співпраця між збройними силами держав-членів, управління імміграцією, кризи тощо. Прийнята 28 червня 2016 року[1], вона замінює Європейську стратегію безпеки 2003 року. EUGS доповнюється документом під назвою «План реалізації безпеки та оборони» (IPSD).[2] Концепція стратегічної автономії є частиною Глобальної стратегії Європейського Союзу. Це стосується спроможності Європейського Союзу захищати Європу та діяти у військовій сфері в її сусідах, не надто покладаючись на Сполучені Штати.[3] Ідея, що лежить в основі стратегічної автономії, оскільки вона інформує Європейську глобальну стратегію, полягає в тому, що європейці колективно мають спроможність і волю постояти за себе з точки зору безпеки та оборони.[4]
| Глобальна стратегія Європейського Союзу | |
| Офіційний сайт |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ (Stratégie globale de l'Union européenne)
- ↑ (Conclusions du Conseil du 14 novembre 2016)
- ↑ Erlanger, Steven (23 травня 2020). European Defense and 'Strategic Autonomy' Are Also Coronavirus Victims. The New York Times. Процитовано 26 грудня 2020.
- ↑ Europe on a Power Trip - Transcript. EU Scream. 9 листопада 2020. Процитовано 26 грудня 2020.