Гладіатор чорноголовий
| Гладіатор чорноголовий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Malaconotus alius Friedmann, 1927 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Гладіатор чорноголовий[2] (Malaconotus alius) — вид горобцеподібних птахів родини гладіаторових (Malaconotidae)[3]. Ендемік Танзанії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 22—24 см. У самця тім'я, потилиця і задня частина шиї чорні, верхня частина тіла оливкова, нижня частина тіла жовта. Груди і боки мають жовтуватий відтінок, нижня покривні пера хвоста оливково-сірі. У деяких птахів нижня частина грудей зелена. Очі червонувато-карі, лапи сизі, дзьоб чорний. Самиця схожа на самця, однак її груди ще більш зеленуватіші.
Поширення і екологія ред.
Чорноголові гладіатори є ендеміками гірського масиву Улугуру. Вони живуть у гірських тропічних лісах на висоті від 1100 до 1950 м над рівнем моря, на ділянці площею 43 км².
Збереження ред.
МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться під загрозою зникнення. Популяцію чорноголових гладіаторів оцінюють в 2400—3600 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і лісові пожежі.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Malaconotus alius. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Batises, woodshrikes, bushshrikes, vangas. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 03 August 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |