Відкрити головне меню

Іван Дмитрович Гладуш (24 липня 1929(19290724) — 6 грудня 2018) — український державний діяч. Міністр внутрішніх справ Української РСР. Генеральний директор Національного музею «Чорнобиль». Депутат Верховної Ради Української РСР 10 та 11 скликань у 1983 — 1990 р. Член ЦК КПУ у 1986 — 1991 р. Генерал внутрішньої служби України (2010).[1]

Гладуш Іван Дмитрович
Народився 24 липня 1929(1929-07-24)
Мишурин Ріг, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська округа, Українська СРР, СРСР
Помер 6 грудня 2018(2018-12-06) (89 років)
Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Знання мов російська
Посада Міністерство внутрішніх справ України
Військове звання Генерал внутрішньої служби України
Партія КПРС
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
Іменна вогнепальна зброя

БіографіяРедагувати

Народився 24 липня 1929 року у селі Мишурин Ріг на Дніпропетровщині. У 1951 році закінчив Дніпропетровський автотранспортний технікум, згодом Московський машинобудівний інститут та Київську вищу школу МВС СРСР.

З 1951 року — старший державтоінспектор, заступник начальника, начальник відділу державтоінспекції, заступник начальника управління охорони громадського порядку.

Член КПРС з 1952 року.

У 1968—1974 роках — начальник Управління внутрішніх справ МВС УРСР Дніпропетровської області.

В 1969 — брав участь в затриманні дніпропетровського серійного маніяка Олександра Берлізова, який працював комсомольським вожаком на Південмаші, очолював групу комсомольців які ж його і шукали (розстріляний в 1972 році).

У 1974—1977 роках — начальник Управління внутрішніх справ МВС УРСР Донецької області.

З 1977 — заступник Міністра, з 1978 року — 1-й заступник Міністра внутрішніх справ Української РСР.

15 червня 1982 — 26 липня 1990 — Міністр внутрішніх справ Української РСР. У 1987 році оприлюднив брехливі висновки щодо могил у Биківні, де стверджувалося, що в них поховані жертви нацизму, а не сталінських репресій.[2]

З 1990 року — на пенсії. З 1990 — генеральний директор Національного музею «Чорнобиль».

Помер 6 грудня 2018 року[3].

Нагороди та відзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України № 847/2010 від 20 серпня 2010 року «Про присвоєння спеціальних звань»
  2. http://tyzhden.ua/History/60708 Кіпіані В. Биківня «за першою категорією». «Тиждень», 24 вересня 2012 р.
  3. Не стало екс-міністра МВС України, перші подробиці
  4. Указ Президента України № 397/97 від 7 травня 1997 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Іменна вогнепальна зброя“»
  5. Указ Президента України № 910/99 від 21 липня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»
  6. Указ Президента України № 828/2004 від 20 липня 2004 року «Про нагородження І. Гладуша орденом князя Ярослава Мудрого»
  7. Указ Президента України № 1156/2008 від 12 грудня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»
  8. а б Легендарному Міністрові внутрішніх справ України Івану Гладушу виповнилося вісімдесят // Сайт МВС України, 24.07.2009

ПосиланняРедагувати