Гладков Андрій Валерійович

український військовик

Андрі́й Вале́рійович Гладко́в — майор Збройних сил України. Учасник російсько-української війни[1].

Гладков Андрій Валерійович
 Майор
Загальна інформація
Народження 14 січня 1976(1976-01-14)
Баштанка
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (38 років)
Новокатеринівка, Старобешівський район
Поховання Кушугумський цвинтар
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Короткий життєпис ред.

Офіцер відділу підготовки управління радіотехнічних військ, оперативне командування «Південь». В зоні бойових дій керував безпілотниками.

29 серпня 2014 року загинув під час виходу з оточення поблизу Іловайська у селі Многопілля — перебував в УАЗі полковника Бориса Кифоренка, у яку вояки проросійських сил поцілили із гранатомета. В автівці також перебували капітан Олександр Світличний та водій, який вижив.

2 вересня 2014 року тіло Андрія Гладкова разом з тілами 87 інших загиблих при виході з Іловайська було привезено до запорізького моргу. Похований 1 жовтня 2014 року в Запоріжжі на Кушугумському кладовищі, як невпізнаний герой. 28 січня 2015 року упізнаний за ДНК-експертизою.

Вдома залишилися дружина та двоє дітей.

Нагороди ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (04.06.2015, посмертно).
  • нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня (21.06.2017, посмертно)[2].

Примітки ред.

  1. Гладков Андрій Валерійович | Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. old.zounb.zp.ua. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  2. Нагороджені особи ІІІ ступенем | Запорізька обласна рада. zor.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 4 червня 2021.

Джерела ред.