Геріх Владислав Станіславович

Владислав Станіславович Геріх (1997—2022) — капітан-лейтенант(посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Владислав Геріх
Геріх Владислав Станіславович
 Капітан-лейтенант(посмертно)
Загальна інформація
Народження 19 серпня 1997(1997-08-19)
с. Ревівка, Кам'янський район, Черкаська область, Україна
Смерть 29 липня 2022(2022-07-29) (24 роки)
Колонія №120 на околицях смт Оленівка
(Масове вбивство полонених в Оленівці)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Інститут Військово-Морських Сил національного університету Одеська морська академія
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна, Оборона Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Потрапив у полон під час оборони Маріуполя, вбитий російськими катами у колонії в Оленівці 29 липня 2022 року.

Життєпис ред.

Владислав Геріх народився 19 серпня 1997 року в с. Ревівка на Черкащині. Після закінчення загальноосвітньої школи здобував фах офіцера Військово-морських сил України. З 2020 року командує малим броньованим артилерійським катером «Лубни» (проєкту 58155 «Гюрза-М»). Екіпаж катера виконував завдання у складі Об'єднаних сил, патрулюючи акваторію Азовського моря неподалік Маріуполя в складі Маріупольського загону морської охорони[1][2][3].

У ході боїв за Маріуполь у березні 2022 року катер було затоплено. Командир разом із частиною військовослужбовців катерів «Лубни» та «Кременчук» потрапив у полон. Більше повідомлень про долю воїнів не було. На початку травня 2022 року окупаційні сили Росії підняли пошкоджений МБАК «Лубни» та продемонстрували пошкодження[4][5][6].

Вбитий російськими катами у колонії в Оленівці 29 липня 2022 року[7].

Похований 29 серпня 2023 року селі Ревівка.

Родина ред.

Дружина, у шлюбі народився син (нар. 2020)[2].

Нагороди ред.

  • орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. «Виконуємо патрулювання у тісній взаємодії з підрозділами інших компонентів Об’єднаних сил», - командир катеру «Лубни». Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 24 січня 2023.
  2. а б Молодий командир з дитинства мріяв став моряком, а тепер захищає води Приазов'я: "Не одні у відкритому морі". znaj.ua (укр.). 4 липня 2021. Процитовано 16 лютого 2023.
  3. В Азовському морі відбулися артилерійські стрільби. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 16 лютого 2023.
  4. У Маріуполі показали пошкоджений МБАК "Лубни". Мілітарний (укр.). Процитовано 16 лютого 2023.
  5. У Маріуполі показали пошкоджений МБАК “Лубни”. novynarnia.com (укр.). 16 травня 2022. Процитовано 16 лютого 2023.
  6. Військові катерів «Лубни» та «Кременчук» перебувають у полоні. Кременчуцька газета (укр.). Процитовано 16 лютого 2023.
  7. Йдуть Герої у Небесне воїнство... Сумуємо. Лубенська міська рада. 21 серпня 2023.