Герценвіц Михайло Іванович

Герценвіц Михайло Іванович
Герценвіц Михайло Іванович
Народився	10 (22) листопада 1874 (149 років)
Alma mater	Петербурзький державний університет шляхів сполучення
	; ; ;

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герценвіц.

Михайло Іванович Герценвіц (10 (22) листопада 1874(18741122) — не раніше 1923) — полтавський губернський провідником дворянства в 1913—1917 роках.

Життєпис

Православний. Зі спадкових дворян Полтавської губернії. Брат Дмитро — член Державної думи III скликання від Полтавської губернії.

Після закінчення Інституту інженерів шляхів сполучення був відряджений до управління зі спорудження залізниць. Згодом штатним по Міністерству шляхів сполучення інженером, був виробником робіт з будівництва Вовчансько-Кушанської залізниці та начальником партії робіт в експедиції зі з'єднання Фінляндських залізниць. Потім був старшим інженером зі спорудження дороги Петербург-Вологда, брав участь у Найвищій установі комісії з залізних справ.

В 1910 був обраний Константиноградським повітовим провідником дворянства, а у вересні 1913 — Полтавським губернським провідником дворянства, на якій посаді перебував до Лютневої революції.

21 травня 1919 був заарештований більшовиками, 2 червня був випущений з в'язниці^[1].

В еміграції у Югославії. У 1921—1923 роках був членом Союзу російських інженерів. Подальша доля невідома.

Примітки

↑ Несвицкий А. А. Полтава в дни революции и в период смуты 1917—1922 гг.: Дневник. — Полтава, 1995. С. 105. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 15 липня 2014.

Джерела

Герценвіц Михайло Іванович на сайті История Полтавы
Историк С. В. Волков. База данных «Участники Белого движения в России» на январь 2016. Буква Г.

[1] Несвицкий А. А. Полтава в дни революции и в период смуты 1917—1922 гг.: Дневник. — Полтава, 1995. С. 105. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 15 липня 2014.

[1]