Відкрити головне меню

Герман Гірт
нім. Hermann Hirt
Народився 19 грудня 1865(1865-12-19)
Магдебург
Помер 12 вересня 1936(1936-09-12) (70 років)
Гіссен
Громадянство Німеччина Німеччина
Національність Німеччина Німеччина
Діяльність мовознавець, викладач університету
Alma mater Університет Фрайбурга і Лейпцизький університет
Сфера інтересів мовознавство
Заклад Лейпцизький університет, Гіссенський університет
Відомий завдяки: «Індоєвропейська граматика» в 7 томах, Закон Гірта

Герман Гірт (нар. 19 грудня 1865, Магдебург — пом. 12 вересня 1936, Гіссен) — німецький мовознавець, фахівець з індоєвропеїстики.

З 1896 професор в Лейпцизькому університеті, з 1912 в Гіссенському університеті.

Займався дослідженнями в галузі індоєвропейського наголосу і аблаута, відкрив закон, названий на його честь. Його «Індоєвропейська граматика» в 7 томах була опублікована в 1921—1927 роках. Перевидана в листопаді 2009 року в м'якій обкладинці видавництвом Cambridge University Press.

Гірт підтримував теорію північноєвропейської прабатьківщини індоєвропейців, що зараз відхилена науковим співтовариством.

Проте внесок Гірта важливий не лише глибоким аналізом великого об'єму матеріалу з індоєвропейських мов, а зокрема і через його критику расово-антропологічних спекуляцій з приводу індоєвропейців, що були характерні для світогляду НСДАП.

ЛітератураРедагувати

  • Lehmann W. P. Theoretical Bases of Indo-European Linguistics. — Taylor& Francis Ltd., 1996.

ПосиланняРедагувати