Герб Варшави
Герб Варшави (пол. Herb Warszawy) — один із міських символів Варшави.
Герб Варшави | |
---|---|
Великий герб Варшави | |
Деталі | |
Носій | Варшава |
Затверджений | 9 листопада 1939 |
Щит | русалка |
Девіз | Semper invicta |
Ордени |
Опис
ред.Герб є щитом, в червленому полі якого зображений символ міста — варшавська русалка, що тримає в лівій руці золотий щит, а в правій — меч того ж металу. Щит увінчаний королівською короною. Великий герб Варшави, окрім цього, містить стрічку з девізом «Semper invicta» (лат. Завжди непереможна), що походить з верхніх кутів щита. Знизу щита розташований орден Вісли з написом на знаку ордена «Virtuti Militari».
Історія
ред.Спочатку на гербі Старого Міста варшавська русалка зображалась з пташиними ногами й з тілом дракона, а в наступному столітті русалку зображали з риб'ячим хвостом, верхньою половиною жіночого тіла та пташиними лапами з кігтями. В 1622 році був затверджений остаточний варіант герба: жінка з риб'ячим хвостом, що тримає щит і меч. 9 січня 1938 року був затверджений Великий герб Варшави.
Цікаві факти
ред.Коли у 1811–1915 роках завойовники Польщі заборонили використовувати герб Варшави, варшав'яни почали масово розташовувати зображення русалки по всьому місту. В результаті в столиці з'явилось багато її образів. Їх можна побачити на фасадах, балюстрадах балконів, воротах, ліхтарях, неонах, вітражах, вивісках та на логотипах багатьох столичних установ. Їй ставили пам'ятники, увічнювали в статуях та барельєфах. Варшав'яни відносяться до них з великою сентиментальністю, що проявляється, зокрема, у використанні зменшувальної назви – в міфології та в літературі є русалки, а варшавських називають Русалочками.[1]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 24 жовтня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література
ред.- Kobyliński S. Szymona Kobylińskiego gawędy o broni i mundurze. — Warszawa: Wydaw. Ministerstwa Obrony Narodowej, 1984. (пол.)