Відкрити головне меню

Гéрберт Фрéйденбергер (англ. Herbert J. Freudenberger), американський психолог німецького походження, відомий як автор терміну «емоційне вигорання» (англ. burnout).

Герберт Дж. Фрейденбергер
англ. Herbert J. Freudenberger
Народився 26 листопада 1926(1926-11-26)[1]
Франкфурт-на-Майні, Німеччина
Помер 29 листопада 1999(1999-11-29)[1] (73 роки)
Нью-Йорк, США
Місце проживання США
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Flag of the United States.svg США
Національність США, Німеччина
Діяльність психолог, науковий працівник, нехудожній письменник
Alma mater Нью-Йоркський університет
Сфера інтересів Психологія
Відомий завдяки: Синдром емоційного вигорання (burn out)
Нагороди Золота медаль Американського психологічного фонду за життєві досягнення у психологічній практиці (Gold Medal Award for Life Achievement in the Practice of Psychology)

Зміст

БіографіяРедагувати

Фрейденбергер народився 26 листопада 1926 року у Франкфурті-на-Майні, Німеччина, у середнього достатку єврейсько-німецькій родині. Його батько був торгівцем великою рогатою худобою, в той час як мати мала три роботи: бухгалтер, домогосподиня та підприємець.

Коли у 1933 році Гітлер прийшов до влади в Німеччині, сім'я Фрейденбергера зіткнулася з переслідуванням з боку нацистів. Після побиття бабусі Фрейденбергера та смерті його дідуся 1938 року він втік до Сполучених Штатів з дозволу батьків і з підробленим паспортом. Через кілька країн Фрейденбергер зрештою прибув до Нью-Йорка, де він швидко вивчив англійську мову та закінчив середню школу з відзнакою. Коли його батьки, нарешті, перебралися в США, Фрейденбергер пішов працювати як учень майстра, щоб підтримати їх, а не переходити до вищої школи.

НавчанняРедагувати

Не маючи диплома вищої школи і працюючи на заводському виробництві, Фрейденбергер почав відвідувати вечірні заняття в Бруклінському коледжі. У класі психології, він познайомився з Абрахамом Маслоу, який скерував Фрейденбергера в напрямку здобуття ступеня бакалавра психології і був для нього взірцем і наставником. У 1951 році Фрейденбергер отримав ступінь бакалавра з психології в Бруклінському коледжі. Він поступив на навчання з клінічної психології до Нью-Йоркського університету і отримав ступінь магістра в галузі психології в 1952 році, а потім докторську ступінь (PhD) в області психології в 1956 р.

Кар'єраРедагувати

Фрейденбергер почав свою власну психолого-психоаналітичну практику в 1958 році, і був у ній дуже успішним. З 1970 по 1999 рік Фрейденбергер був старшим фахівцем та тренером-аналітиком, продовжуючи свою приватну практику. У 1970-х роках Фрейденбергер вирішив допомогти у розвитку вільного клінічного руху, який займався незвичайною на той час справою — лікував наркоманів. Фрейденбергер присвятив цій клініці велику кількість часу, працюючи без оплати. Будучи консультантом, він створив та керував програмами підготовки з питань лікування наркоманії в Архиєпархії Нью-Йорка з 1974 по 1984 рік.

Упродовж своєї кар'єри Фрейденбергер зробив наукові внески, які були визнані в Сполучених Штатах та у всьому світі. Став почесним членом Американської психологічної асоціації в 1972 році. Він також отримав такі нагороди, як премія 'Психолог року' як Американської психологічної асоціації (APA), так і Американського товариства психологів у приватній практиці в 1981 році, Спеціальну премію ім. Карла Ф. Хайсера у 1992 році та інші нагороди.

Фрейденбергер працював у Цільовій групі АПА з питань зловживань речовинами в 1991 році та Радою з професійних питань з 1975-78 років. Він також працював на АПА в Раді представників; там він представляв Відділ незалежної практики 1986-89 рр., і Відділ психотерапії 1974-75 та 1982-84 рр. Він був президентом як відділів психотерапії (1980-81), так і незалежної практики (1982-83), а також Нью-Йоркського товариства клінічних психологів (1965-67 та 1978-79), а також членом правління Національної Академії практики в 1981 році і національним співголовою Національної ради вищої освіти в галузі психології з 1968-74.

Емоційне вигоранняРедагувати

Його клінічна концепція емоційного вигорання була спочатку розроблена під час роботи у безкоштовних клініках і терапевтичних спільнотах. Фрейденбергер визначає, що емоційне вигорання є 'станом психічного та фізичного виснаження, викликаного професійним життям людини'. Разом з колегою Гейл Норт, Фрейденбергер створив перелік фаз емоційного вигорання.[2]

ПриміткиРедагувати