Герберт Акстер
Герберт Акстер (нім. Herbert Axster) (3 листопада 1899 — 25 травня 1991) — німецький юрист, пов'язаний з операцією «Скріпка». Акстер працював начальником штабу німецької програми керованих ракет[1].
| Герберт Акстер | |
|---|---|
 Герберт Акстер (п’ятий зліва) з Магнусом фон Брауном (крайній зліва, обрізаний), двома американськими солдатами, Вальтером Дорнбергергом, Вернером фон Брауном (у центрі), Гансом Лінденбергом і Бернхардом Тессманом після капітуляції союзникам в 1945. | |
| Народився | 3 листопада 1899 |
| Помер |
25 травня 1991 (91 рік) Дюссельдорф, Німеччина |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | науковець, адвокат |
| Знання мов | німецька |
Воєнна та післявоєнна діяльність ред.
Під час Другої світової війни Акстер служив начальником штабу Вальтера Дорнбергера, командувача Дослідницького центру армії Пенемюнде. Тут Axster допомагав у розробці німецької ракетної програми V-2[2]. Після капітуляції нацистської Німеччини, Акстер був відправлений до Сполучених Штатів у листопаді 1945 року. У січні 1947 року він почав працювати в уряді США у Форт-Блісс, Техас[1].
Розслідування OMGUS ред.
Після його вербування в операцію «Скріпка» Акстер був досліджений Управлінням військового уряду Сполучених Штатів (OMGUS) як можлива загроза для Сполучених Штатів. Звіт OMGUS 1948 року про Акстер включав інтерв’ю з особами, які були знайомі з Акстером під час війни. Інтерв'ю описували чоловіка-садиста, який, як кажуть, використовував рабську працю у своєму приватному маєтку. Крім того, у звіті була згадка про дружину Акстера, яка була відкритою прихильницею нацистської партії[2]. Однак звіт завершився зміною початкової позиції OMGUS щодо Акстера, заявивши, що «Акстер не був військовим злочинцем і не був затятим нацистом. Досьє Герберта Акстера як особи достатньо чітке, і тому вважається, що він становить не більшу загрозу безпеці, ніж інші німці, які прибули до США з повними чіткими даними»[2]. Акстеру дозволили продовжити роботу в уряді США.
Список літератури ред.
- ↑ а б Axster, Herbert Felix. Astronautix. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 19 квітня 2017.
- ↑ а б в Hunt, Linda (April 1985). U.S. coverup of Nazi scientists. Bulletin of the Atomic Scientists. 2 (8): 18. Процитовано 19 квітня 2017.