Мхітар Гераці (вірм. Մխիթար ՀերացիՄխիթար Հերացի; середина XII — початок XIII століття[2]) — вірменський лікар XII століття, вірменський класик середньовічної медицини, автор відомої книги «Розради при гарячках», трактатів, енциклопедичних робіт, в яких він досліджував хірургію, дієту та психотерапію.

Гераці Мхітар
вірм. Մխիթար Հերացի
Народився 1120[1] або 18 листопада 1118
Хой, Західний Азербайджан, Іран[1]
Помер 1200[1]
Rumkaled, Nizipd, Ґазіантеп, Туреччина
Країна  Кілікійське царство
Національність вірмени[1]
Діяльність лікар, натураліст, філософ
Галузь медицина

CMNS: Гераці Мхітар у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в місті Гер[3][4] (Хой). Навчально-педагогічну медичну діяльність проходив у Кілікійській Вірменії. У 1184 році написав знаменитий трактат «Розрада при гарячках». Проте жодна з професійних книг Гераці у повному обсязі не дійшла до нас, уривки з них зберігаються в Матенадарані.

Був добре знайомий з греко-елліністичною, римською, візантійською, перською та арабською класичною медичною літературою[5]. Його роботи включали психотерапію, хірургію, дієтологію і фітотерапію. Гераці підтримував прогресивне вчення про єдність організму. Розглядав людину в тісному зв'язку з природою, підкреслював величезний вплив довкілля на виникнення хвороб та станів, зокрема гарячки. При призначенні венозного кровопускання пропонував строго узгоджуватися з силами хворого[6]. Шкірні пори розглядав як дихальні й не рекомендував змазування шкіри різними маслами, які широко практикувались в ту епоху. При лікуванні туберкульозу велике значення надавав посиленому харчуванню. Звернув увагу на особливу категорію хвороб, які є професійними захворюваннями — гарячку у стекловарів та інших робітників, праця яких пов'язана з вогнем[7].

Він же першим вказав на значну позитивну роль музикотерапії та в цілому психотерапії в полегшенні страждань душевнохворих[8]. Мхітар Гераці теоретично обґрунтував, що висока температура є результатом внутрішніх змін в організмі, що було революційною ідеєю для середньовічної медицини.

Праця «Розрада при гарячках» вперше опублікована в 1832 році у Венеції.

Пам'ять ред.

Примітки ред.

  1. а б в г Հայկական սովետական հանրագիտարանԵրևան: 1981. — Т. 7. — С. 632–633.
  2. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)М.: «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  3. Richard G. Hovannisian, Simon Payaslian Armenian Cilicia, Mazda Publishers, 2008, стр. 281
  4. Antranig Chalabian Armenia after the coming of Islam, 1999, стор. 287
  5. Кцоян А. С. Мхитар Гераци — врач XII века. — Ереван, 1968.
  6. Ткачёв П. Г. Отечественная гигиена и организация здравоохранения в именах. Профессионально-биографический справочник. Т.1. Разд.2 (Гигиена труда и профессиональная патология.. — Рязань, 1991. — С. С. 23-24.
  7. Ред. Г. Х. Саркисян. Видные деятели армянской культуры (V—XVIII века).. — Ереванский гос.университет, Центр арменоведческих исследований;, 1982.
  8. Оганєсян Л. История медицины в Армении, т. II,. — Ереван, 1946.