Герард ван дер Леу
нідерландський політик
Герард ван дер Леу (нід. Gerardus van der Leeuw; 18 березня 1890, Гаага, Нідерланди — 18 листопада 1950, Утрехт, Нідерланди) — нідерландський історик і філософ релігії, один з найбільш відомих представників феноменології релігії.
Герард ван дер Леу | |
---|---|
![]() | |
Народився |
18 березня 1890[1][2][…] Гаага, Нідерланди або The Hague[d], Гаага, Нідерланди[4] |
Помер |
18 листопада 1950[1][2][3] (60 років) або 17 листопада 1950[4] (60 років) Утрехт, Нідерланди |
Країна |
![]() |
Діяльність | богослов, політик, археолог, філософ, викладач університету, єгиптолог, релігієзнавець |
Alma mater | Лейденський університет |
Заклад | Гронінгенський університет і Гронінгенський університет[4] |
Посада | член палати представників Нідерландів[d] |
Членство | Нідерландська королівська академія наук |
![]() |
Вивчав теологію в Лейденському університеті, спеціалізувався на історії релігій і єгиптології. Потім навчався в Берліні і Геттінгені. З 1918 викладав в університеті Гронінгена. Дотримувався реформатства. У дослідженнях релігії і містицизму розвивав підхід Гуссерля. У 1945—1946 був міністром освіти Нідерландів від Партії праці. У 1950 став першим президентом Міжнародної асоціації істориків релігії.
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Gerardus van der Leeuw — 2009.
- ↑ а б KNAW Past Members
- ↑ а б в Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
ПосиланняРедагувати
- Леув Герард ван дер // Українська Релігієзнавча Енциклопедія