Георг Фрідріх фон Мартенс

Георг Фрідріх фон Мартенс (22 лютого 1756, Гамбург — 21 лютого 1821, Франкфурт-на-Майні) — німецький правознавець і дипломат.

Георг Фрідріх фон Мартенс
нім. Georg Friedrich von Martens
Народився22 лютого 1756(1756-02-22)[1][2][3]
Гамбург, Священна Римська імперія[4]
Помер21 лютого 1821(1821-02-21)[1][2] (64 роки)
Франкфурт-на-Майні, Вільне місто Франкфурт, Німецький союз[4]
Країна Священна Римська імперія
Діяльністьправник, дипломат, викладач університету
Alma materГеттінгенський університет
Віденський університет
Регенсбурзький університетd
ЗакладГеттінгенський університет
ДітиKarl von Martensd

Біографія

ред.

Родом з Гамбурга, професор Геттінгенського університету, член Державної ради Вестфальського королівства, з 1816 р представник Ганновера в союзному сеймі. Набув всесвітньої популярності своїми дослідженнями в області позитивного міжнародного права, яке він палко обстоював проти нападок філософської школи, що визнала обов'язковими у відносинах між народами одні лише норми природного права. Мартенс йшов по стопах Пюттера і Шлецера, що заклали в Геттінгені основи школи позитивного права, що згодом отримала назву історичної (Савіньї). У міжнародному праві історико-позитивний напрямок отримав загальне визнання і став панівним в XIX ст., завдяки, головним чином, працям Мартенса.

Примітки

ред.

Посилання

ред.