Георгіївська церква (Сіянці)
Церква Святого Георгія — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури національного значення[1] у с.Сіянці на Рівненщині. Парафія належить до Рівненської єпархії Української Православної Церкви.
| Церква Святого Георгія | |
|---|---|
 Свято-Георгіївська церква | |
| 50°28′52″ пн. ш. 26°38′04″ сх. д. / 50.48108° пн. ш. 26.63445° сх. д.Координати: 50°28′52″ пн. ш. 26°38′04″ сх. д. / 50.48108° пн. ш. 26.63445° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Сучасний статус | Пам'ятка архітектури національного значення №608 0 |
| Розташування |
 Україна, с.Сіянці, Острозький район, Рівненська область |
| Кінець будівництва | 1743 р. (перебудована 1888 р.) |
| Належність | Українська православна церква (Московський патріархат) |
| Стан | чинна |
| Епонім | Юрій (Георгій) Змієборець |
  Георгіївська церква (Сіянці) (Україна)  Георгіївська церква (Сіянці) (Рівненська область) | |
 | |
 Георгіївська церква у Вікісховищі | |
Історія ред.
Церква Святого Георгія побудована у 1743 року[2][3] на кошти парафіян.
Архітектура ред.
Церква дерев'яна, двоверха, тризрубна з прибудованою з заходу дзвіницею. Була суттєво перебудована у 1888 році — прибудовано нову триярусну дзвіницю[4]. При цьому верх над бабинцем був розібраний (схожа перебудова була здійснена на церкві сусіднього Милятина). Нині церква складається з квадратної нави, прямокутного бабинця та шестикутної в плані абсиди. Нава та абсида мають двозаломний перехід до восьмигранних барабанів, в кожному з яких влаштовано по два невеликих вікна. Обидві бані мають бароковий профіль і завершуються «сліпими» ліхтарями з цибулястими маківками.
Триярусна дзвіниця прибудована по типу «восьмерик на двох четвериках». До північної стіни нави прибудовано окремий притвор зі входом, до південної стіни абсиди – невелике приміщення ризниці, а до головного входу – ще один притвор, очевидно пізнішого походження. Зовнішні стіни церкви мають вертикальне шалювання з дощок та нащільників. Під карнизами стін влаштовані традиційні декоративні пасма з викружками. В минулому була здійснена стабілізація зовнішніх стін нави, про що свідчать вертикальні стяжки. На маківках церкви збереглися оригінальні, вишукано орнаментовані металеві хрести.[5][6][7][8]
Колористична гама (2009 - 2016 рр.) складалася з світло-голубих стінових площин, синіх декоративних пілястр на зовнішніх та внутрішніх кутах, світло-сірого покрівельного матеріалу на дахах та банях. На меморіальній таблиці, встановленій на стіні храму, вказана помилкова дата будівництва (1747 р.)
Світлини ред.
,_%D1%81.%D0%A1%D1%96%D1%8F%D0%BD%D1%86%D1%96,.jpg)
Див.також ред.
Примітки ред.
- ↑ Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам'ятки України, 1999 р., № 2-3
- ↑ Пам'ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 76
- ↑ Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 129
- ↑ Пам'ятники містобудування і архітектури УРСР. - К .: Будівельник, 1985, т. 3, Ровенська обл. с. 326-327
- ↑ Девятисотлетие православия на Волыни. 992-1892 гг. Ч.1-2. – Житомир, 1892. – С.454–455
- ↑ Переверзев Н.В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Издание Волынского Владимиро-Васильевского Братства. – Житомир, 1914. – С.327
- ↑ Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т.ІІ. Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский. – Почаев, 1889. – С.759
- ↑ Ричков П.А. Дорогами южной Ровенщины: от Корца до Пляшевой. – М., 1989. – С.117
Посилання ред.
- Сіянці. Церква Св. Юрія 1743 [Архівовано 22 квітня 2018 у Wayback Machine.]