Вікіпедія

Генрі Діґбі, 1-й граф Діґбі

британський політик і дворянин

  Генрі Діґбі, 1-й граф Діґбі (21 липня 1731 — 25 вересня 1793) — британський пер і член парламенту .

Генрі Діґбі, 1-й граф Діґбі
Народився 21 липня 1731(1731-07-21)[1][2]
Помер 25 вересня 1793(1793-09-25)[1][2] (62 роки)
Діяльність політик
Знання мов англійська
Титул Барон Діґбі і граф Діґбіd
Посада Член 11-го парламенту Великої Британіїd і Член 12-го парламенту Великої Британіїd
Батько Едвард Діґбі (помер 1746)
Мати Charlotte Foxd[2]
У шлюбі з Elizabeth Feildingd і Mary Knowlerd
Діти Edward Digby, 2nd Earl Digbyd, Lady Charlotte Digbyd[2] і Robert Digbyd[2]

Раннє життя ред.

Діґбі був молодшим сином Шарлотти Фокс і Едварда Діґбі, член парламенту графства Ворікшир з 1726 по 1746 рік. Його старшим братом був Едвард Діґбі, 6-й барон Діґбі, постільничий принца Уельського з 1751 до 1753 року[3].

Його бабусею і дідусем по батькові були Вільям Діґбі, 5-й барон Діґбі, і леді Джейн Ноель (друга донька Едварда Ноеля, 1-го графа Ґейнсборо, і леді Елізабет Вріотслі, старшої дочки і співспадкоємиці Томаса Вріотслі, 4-го графа Саутгемптона). Його мати була дочкою сера Стівена Фокса. Генрі Фокс, 1-й барон Голланд, був його дядьком, а Чарльз Джеймс Фокс — двоюрідним братом[3].

Кар'єра ред.

 
Замок Шерборн, Дорсет .

Діґбі був обраний до Палати громад від Людґершалла в 1755 році, це місце він займав до 1761 року, а потім представляв Валлію між 1761 і 1765 роками. З 1763 по 1765 рік він був лордом Адміралтейства[4]. У 1757 році він змінив свого старшого брата Едварда на посаді 7-го барона Діґбі, але оскільки це було перство Ірландії, це не давало йому права засідати в британській Палаті лордів і не змусило його залишити своє місце в Палаті громад. Однак це дало йому право власності на родинний замок Шерборн[5][6].

У 1765 році Діґбі був номінований бароном Діґбі з Шерборна в графстві Дорсет, у титул перства Великобританії із переходом титулу по чоловічій лінії від батька. Таким чином він втрачав своє місце в Палаті громад і приєднувався до дворян у Палаті лордів. З 1771 до 1793 року лорд Діґбі служив лордом-лейтенантом Дорсета[7].

У 1790 році він був удостоєний додаткової почесті, ставши віконтом Коулсгіллом і графом Діґбі в перстві Великої Британії, з успадкуванням по чоловічій лінії[8].

Особисте життя ред.

5 вересня 1763 року лорд Діґбі одружився з Елізабет Фейлдінґ, дочкою Чарльза Фейлдінґа (сина Безіла Фейлдінґа, 4-го графа Денбі та Гестер Файрбрейс, старшої дочки та спадкоємиці сера Безіла Файрбрейса, 1-го баронета) та Енн ( уродженої Палмер) Бріджес (вдови сера Брука Бріджеса, 2-го баронета та дочки, і співспадкоємиці сера Томаса Палмера, 4-го баронета Вінгема). Разом вони мали одного сина:[9]

  • Шановний Едвард Діґбі (1764–1764), який помер немовлям[7].

Після смерті своєї першої дружини в 1765 році він одружився, вдруге, з Мері Ноулер, дочкою Джона Ноулера, Кентерберійського писаря, 10 листопада 1770 року[10]. У них було п'ятеро дітей: [7].

  • Леді Шарлотта Діґбі (1772–1807) вийшла заміж за Вільяма Вінґфілда, депутата від Бодміна, у 1796 році[7].
  • Едвард Діґбі, 2-й граф Діґбі (1773–1856), який служив лордом-лейтенантом Дорсета з 1808 до 1856 рр.[7]
  • Шановний Генрі Діґбі (1774–1776), який помер у дитинстві[7].
  • Шановний Преподобний Роберт Діґбі (1775–1830), ректор Шелдона та вікарій Коулсгілла[7].
  • Шановний Стівен Діґбі (1776–1795), який помер молодим[7].

Лорд Діґбі помер у вересні 1793 року у віці 62 років, і його наступником титулу став його старший син Едвард. Графиня Діґбі померла в 1794 році[7]. Оскільки його старший син помер неодруженим і бездітним у 1856 році, віконтство та графство вимерли, а баронство перейшло до його двоюрідного брата, Едварда Сент-Вінсента Діґбі[3].

Список літератури ред.

  1. ↑ а б в http://www.thepeerage.com/p5990.htm#c59897.1
  2. ↑ а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б в Digby, Baron (I, 1620). www.cracroftspeerage.co.uk. Heraldic Media Limited. Процитовано 19 May 2020.
  4. ↑ Dent Family Linx-Digby Tree. dentfamlinx.1apps.com. Процитовано 3 вересня 2018.
  5. ↑ Burke, Sir Bernard (1882). A Genealogical and Heraldic History of the Landed Gentry of Great Britain & Ireland (англ.). Harrison. с. 460. Процитовано 19 May 2020.
  6. ↑ Jones' Views of the Seats, Mansions, Castles, Etc. of Noblemen and Gentlemen in England:: Accompanied with Historical Descriptions of the Mansions, Lists of Pictures, Statues, &c. and Genealogical Sketches of the Families, of Their Possessors: Forming Part of the General Series of Jones' Great Britain Illustrated, ... (англ.). Jones & Company. 1829. с. 44. Процитовано 19 May 2020.
  7. ↑ а б в г д е ж и к Digby, Earl (GB, 1790 - 1856). www.cracroftspeerage.co.uk. Heraldic Media Limited. Процитовано 3 вересня 2018.
  8. ↑ European Heraldry :: House of Digby. www.europeanheraldry.org (англ.). Процитовано 3 вересня 2018.
  9. ↑ Debrett's Peerage. 1973.
  10. ↑ Martin, Joanna (2004). Wives and Daughters: Women and Children in the Georgian Country House (англ.). A&C Black. ISBN 978-1-85285-271-9. Процитовано 19 May 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Генрі_Діґбі,_1-й_граф_Діґбі&oldid=42293641