Генрі Дейл
британський нейробіолог, нобелівський лауреат (1936)
| Генрі Дейл | |
|---|---|
| англ. Henry Hallett Dale | |
|
| |
| Народився |
9 червня 1875 Лондон |
| Помер |
23 липня 1968 (93 роки) Кембридж, Англія, Велика Британія |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | лікар, нейронауковець, біохімік, фізіолог |
| Alma mater |
Триніті-коледж (Кембридж) Tollington Schoold |
| Галузь | нейробіологія |
| Заклад | Університетський коледж Лондона |
| Посада | Президент Лондонського королівського товариства[d] |
| Науковий керівник | Ернест Старлінг і Джон Ньюпорт Ленглі |
| Членство |
Лондонське королівське товариство Леопольдина Академія наук СРСР Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Бельгійська королівська академія медициниd Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | передача нервових імпульсів, гістамін |
| Нагороди |
медаль Коплі, Нобелівська премія з фізіології або медицини (1936) |
 Генрі Дейл у Вікісховищі | |
Сер Ге́нрі Га́ллет Дейл (англ. Henry Hallett Dale, * 9 червня, 1875, Лондон, Англія — † 23 липня, 1968) — англійський нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1936 року (спільно з Отто Леві) «за відкриття, пов'язані з хімічною передачею нервових імпульсів».
Спільно з хіміком Джорджем Баргером[en] виявили невідому раніше біологічно активну речовину, надалі ідентифіковану як β-імідазол-етиламін, що пізніше отримала назву гістамін. Через кілька років, в дослідах на тваринах, Дейл встановив, що введення гістаміну, збільшувало шлункову секрецію, таким чином сприяючи розвитку виразкової хвороби.
Біографія ред.
Посилання ред.
- Біографія Генрі Дейла на сайті Нобелівського комітету [Архівовано 4 липня 2013 у WebCite].
- Нобелівська лекція Генрі Дейла [Архівовано 16 жовтня 2010 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |