Відкрити головне меню

Генрі Гацліт
Hazlitt-photo.jpg
Народився 28 листопада 1894(1894-11-28)
Філадельфія, Пенсильванія, США
Помер 8 липня 1993(1993-07-08) (98 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність журналіст, економіст, філософ
Сфера інтересів економіка, літературна критика
Член Mont Pèlerin Society[d]

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Генрі Гацліт у Вікісховищі?

Генрі Гезліт (англ. Henry Hazlitt; 28 листопада 1894 — 8 липня, 1993) — економіст лібертаріанських поглядів,[2] та журналіст таких виданнь, як, зокрема, The Wall Street Journal, The New York Times, Newsweek, та The American Mercury. Популяризатор ідей Австрійської школи серед англомовних читачів. Автор 25 книг.[3]

Кар'єраРедагувати

Після звільнення з «American Mercury» Гезліт працював у «New York Times» автором редакторських приміток та писав матеріали для книжного огляду.

До найвпливовіших оглядів належить рецензія на книжку Л. Мізеса «Соціалізм», завдяки чому Гезліт познайомився та завів дружні стосунки з Мізесом. 24 вересня 1944 на першій шпальті «Times Book Review» з'явилась рецензія Гезліта до книги Ф. А. Гаєка «Шлях до кріпацтва».

ПраціРедагувати

Економіка за один урокРедагувати

Надрукована «Економіка за один урок» (англ. Economics in one lesson) 1946 року. Гезліт писав книжку працюючи в New York Times. Успіх книжки серед читачів був для нього несподіваним, а кількість проданих примірників сягнула мільйонів. Книга в доступній формі знайомить читача з основами економічної теорії. Ґрунтується на есеї Фредеріка Бастіа фр. Ce qu'on voit et ce qu'on ne voit pas (укр. Що видно і що не видно).

«Один урок» наводиться в першій частині книги:

Мистецтво економіки полягає в здібності аналізувати не лише очевидні наслідки дії або політики, але й вплив на віддалену перспективу; воно полягає не лише у відстеженні наслідків цієї політики для однієї групи, а для всіх груп.[N 1]

Ці принципи застосовано в наступних розділах книжки до низки економічних явищ, від оподаткування і вздуття кредитної маси до регулювання цін та мит. Крок за кроком Гезліт показує, що втручання держави на користь однієї з груп шкодить решті, і в першу чергу, споживачеві. В той час як втручання може справляти враження успішного, у віддаленій перспективі воно спричиняє неефективність та погіршення рівня життя.

Книжка ґрунтується на принципах економіки Австрійської школи, а передмову до першого видання написав Л. Мізес.

Крах нової економічної теоріїРедагувати

В надрукованій 1959 році книзі «Крах нової економічної теорії» (англ. The Failure of the New Economics) Гезліт наводить детальний аналіз праці Джона Мейнарда Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей». Гезліт доходить висновку, що в «Загальній теорії…» основні постулати або нові та не вірні або вірні і не нові та можуть бути знайдені в працях попередників Кейнса.[4][N 2] На думку Гезліта, книжка Кейнса повна хиб, неточностей, невірних визначень та підмін значень термінів.

ПриміткиРедагувати

  1. The art of economics consists in looking not merely at the immediate but at the longer effects of any act or policy; it consists in tracing the consequences of that policy not merely for one group but for all groups.
  2. … I have been unable to find in it a single important doctrine that is both true and original. What is original in the book is not true; and what is true is not original.

ПосиланняРедагувати

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #105787191 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Greaves, Bettina Bien. «Henry Hazlitt: A Man for Many Seasons.» The Freeman. Foundation for Economic Education. November 1989. [1] Архівовано 6 жовтень 2008 у Wayback Machine.
  3. Ludwig von Mises Institute, Henry Hazlitt: A Giant of Liberty, pp. 20-27
  4. Henry Hazlitt (1959). The Failure of the New Economics. с. 6. 
  • Randall G. Holcombe, ред. (1999). 15 GREAT AUSTRIAN ECONOMISTS. ISBN 0-945466-04-8. 

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати