Відкрити головне меню

Генріх III (герцог Брабанту)

Генріх III Доброзичливий (*Henri III le Débonnaire, бл. 1231 — 1261) — 3-й герцог Брабанту в 12481261 роках.

Генріх III
Henri III de Brabant
Jindra3 Brabant.jpg
Народився бл. 1231
Левен, округ Левен[d], Бельгія
Помер 1261
Левен, округ Левен[d], Бельгія
Поховання Левен
Діяльність політик
Титул герцог Брабанту
Термін 1248—1261 роки
Попередник Генріх II
Наступник Генріх IV
Конфесія католицтво
Рід Брабантський дім
Батько Генріх II
Мати Марія Гогенштауфен
Брати, сестри
У шлюбі з Аделаїда Бургундська
Діти 4 сини і 1 донька
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив з Левенського дому (Реджинаридів)). Старший син Генріха II Шляхетного, герцога Брабанту, і Марії (доньки Філіппа I Гогенштауфена, короля Німеччини). Народився близько 1231 року. Набув перший військовий досвід у 1247 році, коли підтримував свого стриєчного брата Вільгельма Голландського у боротьбі за німецьку корону.

У 1248 році в Ахені брав участь у коронації Вільгельма II, графа Голландії, якого було обрано королем Німеччини. Того ж року після смерті батька стає герцогом Брабанту. Спочатку більше уваги приділяв внутрішнім справам своїх володінь, тому не підтримав короля Німеччини в боротьбі за графства Фландрію й Ено.

1251 року оженився з донькою бургундського герцога Гуго IV. Після смерті Вільгельма Голландського у 1256 році Генріх III підтримував обраного римським королем Альфонса X Кастильського в його домаганнях на престол Священної Римської імперії. Натомість отримав підтвердження своїх прав на герцогство Лотьє (колишня назва Нижньої Лотарингії) і посаду імператорського вікарія.

Наслідуючи приклад батька за кілька днів зі смерті, Генріх III публікує хартію-заповіт, яка гарантувала, в тому числі і те, що жителі Брабанта були підсудні лише суду, що спеціальні податки будуть стягуватися тільки на посвяту принців в лицарі або їх шлюб, а також в чітко описаних умовах війни. Заповів 4000 левенських фунтів хрестоносцям, а також наказав євреям, так само як і провансальським і італійським банкірам залишити Брабант або відмовитися від лихварства. Йому спадкував старший син Генріх IV під регентством своєї матері.

МеценатРедагувати

Брабантський герцог був покровителем поетів (насамперед трувера Адене ле Руа), йому самому належить декілька віршів французькою мовою.

РодинаРедагувати

Дружина — Аделаїда-Аліса, донька Гуго IV, герцога Бургундії.

Діти:

  • Генріх (1251—після 1272), 4-й герцог Брабанту
  • Жан (1252/1253—1294), 5-й герцог Брабанту, 9-й герцог Лімбуруг
  • Готфрід (д/н—1302), 1-й граф Арсхот
  • Марія (1256—1321), дружина Філіпп III, короля Франції

Коханка — Йоганна ван дер Балк

Діти:

  • Жильберт ван бер Брехт (д/н), капітан (очільник залоги) міста Тіль

ДжерелаРедагувати

  • Karl Theodor Wenzelburger: Heinrich III., Herzog von Brabant. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, S. 482.
  • Dunbabin, Jean (2011). The French in the Kingdom of Sicily, 1266—1305. Cambridge University Press.