Гено Борис Олегович
Бори́с Оле́гович Гено (16 серпня 1993, Миколаїв, Україна — 17 червня 2015, Красногорівка, Мар'їнський район, Донецька область, Україна) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Гено Борис Олегович | |
|---|---|
 Солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 16 серпня 1993 Миколаїв, Україна |
| Смерть | 17 червня 2015 (21 рік) Красногорівка, Мар'їнський район, Донецька область, Україна |
| Поховання | Миколаївське центральне міське кладовище |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Миколаївський професійний промисловий ліцей |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2012 — 2013, 2014 — 2015 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Рід військ |  Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
.svg){kind=small}
Життєпис
ред.Народився 16 серпня 1993 року у Миколаєві. Навчався у місцевій школі № 56[1]. У 2011 році закінчив Миколаївський професійний промисловий ліцей за фахом «Взуттьовик з ремонту взуття; взуттьовик з індивідуального пошиття взуття»[2].
Після завершення навчання в ліцеї проходив строкову службу в Збройних силах України у військовій частині А2215 в місті Бориспіль рядовим солдатом. Демобілізувався 18 квітня 2013 року[2], працював за фахом.
У вересні 2014 року добровільно долучився до лав Збройних сил України і відправився у зону АТО, куди прибув у складі одеської 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади. Служив майстром групи регламенту та ремонту зенітного ракетно-артилерійського дивізіону[3][4].
У ніч на 17 червня 2015 року загинув поблизу міста Красногорівка: розвідники потрапили під кулеметний обстріл терористів, відійшли до лісосмуги, де підірвалися на протипіхотній міні. Тоді ж загинув молодший сержант Володимир Мельников[5].
Похований в Миколаєві на миколаївському центральному міському кладовищі[6]. У Бориса Гено лишилася мати.
Нагороди
ред.- Орден «За мужність» III ступеня (13 серпня 2015 року) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни[7].
Увічнення пам'яті
ред.- У Миколаївському професійному промисловому ліцеї, де навчався Борис Гено, в його пам'ять встановлено меморіальну дошку[2][8].
- Портрет Бориса Гено розміщено на меморіалі «Стіна пам'яті загиблих за Україну» у Києві (секція 7, ряд 1, місце 25)[5].
Примітки
ред.- ↑ Гено Борис Олегович. MistaUA. Процитовано 10 червня 2024.
- ↑ а б в Герої не вмирають. Миколаївський професійний промисловий ліцей. Архів оригіналу за 10 червня 2024. Процитовано 10 червня 2024.
- ↑ Сегодня в последний путь проводят 22-летнего Бориса Гено, погибшего под Марьинкой. Inshe.tv. 20 червня 2015. Процитовано 10 червня 2024.
- ↑ В зоне АТО погиб еще один житель Николаевщины – 22-летний солдат из разведгруппы. Преступности.НЕТ. 19 червня 2016. Процитовано 10 червня 2024.
- ↑ а б Гено Борис Олегович. Книга пам'яті полеглих за Україну. Процитовано 10 червня 2024.
- ↑ Поховання — Миколаїв. Книга пам'яті полеглих за Україну. Процитовано 10 червня 2025.
- ↑ Указ президента України № 473/2015 «Про відзначення державними нагородами України». Офіційний вебпортал парламенту України. 13 серпня 2015. Процитовано 10 червня 2024.
- ↑ В Николаеве открыли памятную доску в честь Бориса Гено, который погиб в зоне АТО (рос.). НикВести. 26 жовтня 2016. Процитовано 10 червня 2024.