Гекон пласкохвостий

рід плазунів
(Перенаправлено з Гекони пласкохвості)
Гекон пласкохвостий
великий пласкохвостий гекон
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ящірки (Lacertilia)
Родина: Геконові (Gekkonidae)
Підродина: Справжні гекони
Рід: Гекон пласкохвостий (Uroplatus)
Duméril, 1806
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Uroplatus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Uroplatus
EOL logo.svg EOL: 50811
ITIS logo.svg ITIS: 818089
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 357317

Гекон пласкохвостийі (Uroplatus) — рід геконів підродини Справжні гекони. Має 19 видів. Інша назва «гекон листохвостий».

ОписРедагувати

Довжина представників цього роду геконів коливається від 8 до 30 см. Колір їх шкіри коливається від сірувато-коричневого до чорного або зеленувато-коричневого з різною візерунками, які нагадують місцевість, де вони мешкають. Є два варіанти маскування цих геконів — у формі листя або кори. Завдяки цього вони гарно маскуються та мімікрують під середовище. Череп сильно окостенілий з дуже високим числом зубів. Має дуже міцний хвіст, який застосовує при пересуванню по деревах. відсутнє звичайне у геконів розширення ключиці з отвором на внутрішньому боці кінцівки.

Спосіб життяРедагувати

Живе у тропічних лісах. Більшу частину світлого часу доби пласкохвості гекони висять вертикально на стовбурах дерев, опустивши голову, нагадуючи листя. Активні вночі. Харчуються комахами, фруктами та нектаром.

Це яйцекладні гекони. Зазвичай самка відкладає від 2 до 4 яєць. Протягом сезону буває декілька кладок.

РозповсюдженняРедагувати

Ендеміки Мадагаскару, хоча іноді трапляються на дрібних островах поблизу.

ВидиРедагувати

Рід містить 19 видів:

ДжерелаРедагувати

  • A. M. Bauer: Gekkonidae, Geckos. In: Steven M. Goodman, Jonathan P. Benstead, Harald Schütz: The Natural History of Madagascar. University of Chicago Press, ISBN 0-226-30307-1
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.