Stenodactylus

рід плазунів
(Перенаправлено з Гекони короткопалі)
Stenodactylus
Stenodactylus sthenodactylus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Інфраряд: Геконоподібні (Gekkota)
Родина: Геконові (Gekkonidae)
Рід: Stenodactylus
Леопольд Фіцінгер, 1826[1]
Види

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Stenodactylus
Віківиди: Stenodactylus
EOL: 35420
ITIS: 818084
NCBI: 94422
Fossilworks: 156042

Stenodactylus (Короткопалий гекон) — рід геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae). Представники цього роду мешкають в Північній Африці і в Західній Азії.

Опис ред.

Короткопалі гекони — це невеликі ящірки, довжина яких становить 7-8 см. Шкіра тонка. Колір шкіри різниться у залежності від місця — здебільшого світлий. Пальці на лапах дуже вузькі, на що вказує родова назва. У випадку небезпеки ящірки можуть відкидати хвоста. Під час руху на піску залишають слід у вигляді зірочок.

Короткопалі гекони віддають перевагу піщаним та кам'янистим ґрунтам. Вдень вони ховаються під камінням або у норах гризунів. Дуже добре бігають та лазають. Ведуть нічний спосіб життя. Живляться комахами та їх личинками. Відкладають яйця, зазвичай у травні-червні, в кладці до 2 яєць. За сезон самиці можуть відкласти до 2 кладок.

Види ред.

Рід Stenodactylus нараховує 10 видів:[2]

Етимологія ред.

Наукова назва роду Stenodactylus походить від сполучення слів дав.-гр. στηνος — вузький, тонкий і δακτυλος — палець[3].

Примітки ред.

  1. L.J.F.J. Fitzinger: Neue classification der reptilien nach ihren natürlichen verwandtschaften: nebst einer verwandtschafts-tafel und einem verzeichnisse der reptilien-sammlung des K. K. zoologischen museum’s zu Wien. Wien: J. G. Heubner, s. 47. 
  2. P. Uetz & J. Hallermann (ред.). Genus: Stenodactylus. The Reptile Database. Процитовано 10 лютого 2023. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  3. E.C. Jaeger: Source-book of biological names and terms. Springfield: Charles C. Thomas, 1944, s. 220.