Відкрити головне меню
Гекони зелені
Гекон зелений
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ящірки (Lacertilia)
Родина: Геконові (Gekkonidae)
Підродина: Диплодактиліни
Рід: Гекони зелені (Naultinus)
Gray, 1842
Поширення зелених геконів
Поширення зелених геконів
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Naultinus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Naultinus
EOL logo.svg EOL: 791392

Зелені гекони (Naultinus) — рід геконів з підродини Диплодактилінів. Налічує 9 видів.

ОписРедагувати

Загальна довжина представників цього роду геконів сягає до 20 см. На відміну від інших родів, шкіра має суцільно зелений колір з яскравими, білуватими або жовтими плями або смугами. Звідси походить її назва. Лише у самців двох видів присутній ще один колір. Мають широкий м'ясистий язик, рот синього, червоного чи жовтого кольору, також у наявності прозорі повіки. За очима є невеликі отвори. Хвіст конічної форми дуже міцний, довгий, витягнутий. Пальці тонкі й невеликі, але міцні.

Спосіб життяРедагувати

Полюбляють лісисті місцини, чагарники. Вдень вони гріються на сонці. Активні вночі. Харчуються комахами, метеликами, мухами, дрібними членистоногими, нектаром та ягодами. При небезпеці здатні відкидати хвоста.

Зелені гекони є живородні. Вагітність триває 10—12 місяців. Народжується 2 дитинча розміром 6—7 см.

РозповсюдженняРедагувати

Це ендемік Нової Зеландії.

ВидиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Шмальгаузен І.І. Походження наземних хребетних. М., 1964.
  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
  • Günter Diesener: Grüner Baumgecko Naultinus elegans in: Jürke Grau & Josef H. Reichholf (Hrsg.): Naturenzyklopädie der Welt: Band 16: Australien und Ozeanien Mosaik-Verlag, München, 1992 (S. 190-191)
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.