Відкрити головне меню

Богда́н Петро́вич Гдичинський (10 жовтня 1957, с. Семаківці, Коломийського р-ну, Івано — Франківської обл. Громадянин України з 1957 року) — український політик, заступник міністра юстиції України, кандидат політичних наук зі спеціальності «Політичні інститути та процеси», заслужений юрист України, полковник міліції, державний службовець 3-го рангу, депутат Івано-Франківської обласної ради.

Гдичинський Богдан Петрович
Народився 10 жовтня 1957(1957-10-10) (61 рік)
Семаківці, Коломийський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна

Зміст

БіографіяРедагувати

У 1965 р. вступив до Семаківської початкової школи. Закінчив Замулинецьку середню школу. В 1984 році закінчив Коломийський технікум МОД, технік-механік. У 1991 році закінчив Чернівецький державний університет, історичний факультет (фах — історик, викладач історії). В 1996 році закінчив Чернівецький державний університет, юридичний факультет (юрист). У 2007 році присуджено науковий ступінь кандидата політичних наук зі спеціальності «політичні інститути та процеси».

Трудову діяльність розпочав 1973 року слюсарем колгоспу ім. Леніна в Коломийському районі Івано-Франківської області. Строкову військову службу в збройних силах проходив з 1975 по 1977 рік. Після демобілізації працював у органах внутрішніх справ. З лютого 1978 р. по 1981 рік — водій позавідомчої охорони при Коломийському МВВС (за вільним наймом). З 1981 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, яку проходив на посадах молодшого, середнього та старшого начальницького складу. В 1988 р. очолив відділення Державтоінспекції Коломийського міського відділу. З 1994 по 1995 роки — заступник начальника ДАІ УМВС в Івано-Франківській області. З 1995 по 1999 роки — начальник ДАІ УМВС в Івано-Франківській області, згодом був призначений на посаду заступника начальника УМВС в Івано-Франківській області, після чого був заступником начальника департаменту карного розшуку МВС України. З червня по серпень 2000 року — завідувач відділу експлуатації транспортного управління Державного управління справами Президента України. З серпня 2000 по липень 2001 року — завідувач відділу забезпечення діяльності Кримського природного заповідника. З липня по серпень 2001 року — заступник начальника управління координації діяльності готельного господарства, підприємств АПК та харчування Державного управління справами Президента України. З серпня 2001 по червень 2002 року — начальник Управління лікувально-оздоровчих закладів Державного управління справами Президента України (куди входило 23 державних медичних, науково-дослідних та санаторно-куротних закладів. У тому числі КЛ «Феофанія»).

З червня 2002 по жовтень 2003 року — заступник керівника Державного управління справами Президента України. З листопада 2003 по квітень 2010 року — заступник голови правління ПАТ «Укрнафта». З квітня 2010 по квітень 2011 року — заступник Міністра юстиції України. З квітня 2011 року — липень 2013 року — керівник Служби Міністра юстиції України. З липня по вересень 2013 року — радник голови Вищої ради юстиції України.

З вересня 2013 року — заступник керівника секретаріату Вищої ради юстиції України.

Одружений. Виховує сина й доньку.

Відомості про громадську роботуРедагувати

  • 1990 — 1994 рік — депутат Коломийської міської ради народних депутатів 1-го демократичного скликання; в цей час обіймав посаду начальника відділення ДАІ Коломийського МВВС Івано-Франківської області.
  • 1998 — 2002 рік — депутат Івано-Франківської обласної ради.
  • 2006 — 2010 рік — депутат Івано-Франківської обласної ради 5-го демократичного скликання. Заступник голови постійної комісії обласної ради з питань захисту прав людини, законності та правопорядку.
  • 2010 рік — депутат Івано-Франківської обласної ради 6-го демократичного скликання. Заступник голови постійної комісії обласної ради з питань захисту прав людини, законності та правопорядку.
  • 2010 рік — заснований Молодіжний благодійний фонд «Заради Добра» під патронатом Б. Гдичинського.
  • 2011 рік — обраний головою Міжнародної громадської організації «Земляцтво івано-франківців у м. Києві».
  • 2012 рік — обраний президентом ФК Карпати (Коломия).
  • 2013 рік — почесний доктор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Нагороди, відзнакиРедагувати

  • Почесна грамота Міністерства внутрішніх справ (1997)
  • Почесна грамота Івано-Франківськоі обласної ради (1998)
  • «Хрест Слави» — відзнака МВС України (1999)
  • «За бездоганну службу в Державтоінспекції» 2-го ступеня — відзнака МВС України (2000)
  • «Почесний знак МВС України» — відзнака МВС України (2001)
  • Орден Святого князя Костянтина Острозького — за щиру працю для добра церкви і України — відзнака Тернопільської єпархії УАПЦ (2000)
  • Орден Святого Миколая Чудотворця — за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження помісної Української православної церкви, Українська православна церква Київського патріархату (2006)
  • Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого 3 ступеня — за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження помісної Української православної церкви, Українська православна церква Київського патріархату (2006)
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку нафтогазової промисловості (2007)
  • Орден Святого Юрія Переможця — за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження помісної Української православної церкви, Українська православна церква Київського патріархату (2007)
  • Відзнака МВС України «За безпеку народу» (2007)
  • Відзнака МВС України «Міністерство внутрішніх справ України 15 років» (2007)
  • Відзнака МВС України «Лицар Закону» (2007)
  • Почесна грамота ВАТ «Укрнафта» «За багаторічну працю в нафтовій промисловості України» (2007)
  • Відзнака Експертної служби МВС України «За бездоганну службу» (2008)
  • Почесна грамота Верховної Ради України" (2008)
  • Почесна грамота УГКЦ — за заслуги та ревність для Божої слави і добра Української Греко-Католицької Церкви (2008)
  • Почесний знак Української секції Міжнародної поліцейської асоціації «За мужність та професіоналізм» (2008)
  • Почесна відзнака МЗС України І ступеня «Діамантовий Хрест» (2009)
  • Почесне звання «Посол українського бізнесу» (2009)
  • Почесна грамота Івано-Франківськоі обласної ради (2009)
  • Пам'ятна відзнака МВС України «90 років карному розшуку України» (2009)
  • Почесна відзнака «За вагомий внесок у розвиток КНУВС III ступеня» (2010)
  • Почесна відзнака МВС України «За досягнення у розвитку МТЗ» ІІ ступеня (2010)
  • Почесна відзнака Академії Міністерства внутрішніх справ України (2010)
  • Відзнака «За вагомий внесок у розвиток КНУВС» (2010)
  • Ювілейна відзнака «10 років експертній службі МВС України» (2010)
  • Орден «За заслуги перед Прикарпаттям» 3 ступеня від Івано-Франківської ОДА (2010)
  • Почесна відзнака «Почесний знак ПАП ОВС України» ІІ ступеня, Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ (2011)
  • Медаль «20 років міліції України», Міжнародна громадська організація «Спілка генералів внутрішніх справ України» (2011)
  • Нагороджений Президентом Латвії, Указом № 85 та рішенням Орденського капітула від 7 листопада 2011 р «За заслуги перед Латвійською державою», найвищою нагородою Держави Латвія — Орденом Трьох зірок «Per Aspera Ad Astra», а також призначений Командувачем Великого Хреста першого класу
  • Удостоєний Особливим Апостольським Благословенням від Його Святості Бенедикта XVI (Папи Римського) — З Ватикану — 2011 рік
  • Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого 2-го ступеня — за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження помісної Української православної церкви, Українська православна церква Київського патріархату (2012)
  • Відзнака МВС України «Закон і честь» (2012)
  • Почесна грамота Івано-Франківськоі обласної ради (2013)
  • Почесна грамота Української спілки ветеранів Афганістану (2013)
  • Почесна грамота ДДАІ «За вагомий внесок у розвиток ДДАІ» (2014)
  • Відзнака ОВ ЦА МВС України «За вірність традиціям» (2015)
  • Почесна грамота Міністерства внутрішніх справ України (2017)
  • Почесна грамота Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України (2017)

ПосиланняРедагувати