Гвардійська бронетанкова дивізія (Велика Британія)

Гвардійська бронетанкова дивізія (Велика Британія) (англ. Guards Armoured Division) — військове з'єднання, танкова дивізія британської армії, що брала участь у бойових діях Другої світової війни. Заснована 17 червня 1941 року шляхом злиття гвардійських підрозділів британської армії, гренадерської гвардії[en], гвардії Колдстріму[en], шотландської гвардії[en], ірландської гвардії[en], валлійської гвардії[en] та домашньої кавалерії.

Гвардійська бронетанкова дивізія
Guards Armoured Division
Нарукавний знак дивізії
На службі 17 червня 1941 — 12 червня 1945
Країна Велика Британія Велика Британія
Належність Збройні сили Великої Британії
Вид Британська армія Британська армія
Тип бронетанкова дивізія
Роль танкові війська
Чисельність 14 964 о/с
343 танки
Війни/битви

Друга світова війна
Західний фронт

Командування
Визначні
командувачі
Олівер Ліз
Аллан Адейр

Медіафайли на Вікісховищі

Дивізія протягом чотирьох років дислокувалася у Британії, готуючись до боїв з відсічі ймовірного вторгнення вермахту на Британські острови та боїв у континентальній Європі. 13 червня 1944 року, діючи у складі VIII корпусу, вона висадила кілька броньованих командних машин в Арроманші на першій стадії операції «Оверлорд», очікуючи на висадку основної частини з'єднання в Нормандії. Першою великою операцією Гвардійської бронетанкової дивізії стала операція «Гудвуд», наступ трьох бронетанкових дивізій на хребет Бургебю у спробі вирватися з плацдарму на оперативний простір. За цим була операція «Блюкот», просування на схід від Кана, внаслідок чого у Фалезський мішок потрапила значна кількість німецьких військ. Переведена в XXX корпус, дивізія визволила Брюссель. У вересні 1944 року діяла у складі XXX корпусу в операції «Маркет-Гарден», прориві ударного угруповання союзників у взаємодії з повітрянодесантними військами, які прагнули захопити мости аж до Арнема. Підрозділи дивізії захопили міст Неймеген разом з американськими десантниками 82-ї повітрянодесантної дивізії. Британські танкісти прорвалися до Арнема, але не змогли захопити міст. У грудні 1944 — січні 1945 року брала участь у відбитті німецького наступу в Арденнах. Частини Гвардійської бронетанкової дивізії билися в операції «Верітабл», просування до Рейну через Рейхсвальд і знову наступали через всю Німеччину аж до капітуляції нацистського режиму. Дивізія проіснувала до 12 червня 1945 року, трохи більше місяця після Дня Перемоги в Європі, коли вона була реорганізована в піхотну дивізію, Гвардійську дивізію[en].

Історія з'єднання

ред.
 
Організаційно-штатна структура Гвардійської бронетанкової дивізії напередодні висадки в Нормандії

Гвардійська бронетанкова дивізія під командуванням генерал-майора Олівера Ліза була сформована 17 червня 1941 року. Її формування відбувалося внаслідок нестачі бронетанкових військ в Англії для протистояння німцям у разі їхнього ймовірного вторгнення. Спочатку дивізія складалася з двох бронетанкових бригад, 5-ї та 6-ї, які своєю чергою складалися з трьох танкових полків, озброєних крейсерськими танками «Ковенантор» V і мотопіхотного батальйону.

 
Британський крейсерський танк «Ковенантор» V, що перебував на озброєнні дивізії

Наприкінці 1942 року дивізія під командуванням генерал-майора Аллана Адейра, була розділена разом з усіма бронетанковими дивізіями того часу, причому одну бронетанкову бригаду замінили піхотною бригадою на вантажівках. На цьому етапі відбулося роз'єднання 6-ї та 5-ї гвардійських бронетанкових бригад. Протягом цього періоду дивізія була переоснащена танками «Крусейдер» III, а в 1944 році їх замінили на американські середні танки «Шерман» V.

 
Протаранений британським танком «Шерман» Гвардійської бронетанкової дивізії німецький важкий танк «Королівський Тигр» зі складу 503-го важкого танкового батальйону. Каньї. 1944

Наприкінці червня 1944 року Гвардійська бронетанкова дивізія висадилася в Нормандії і незабаром після цього вступила в бій навколо аеродрому Карпіке, а піхота 32-ї гвардійської бригади вступила в сутичку з 12-ю танковою дивізією СС «Гітлерюгенд». Однак це тривало лише пару тижнів, перш ніж морем прибула бронетехніка, і дивізія перекинули далі на південь для участі в операції «Гудвуд». З 18 по 20 липня 1944 року дивізія билася в цієї операції у ході битви за місто Кан. Британський VIII корпус силами 3-х бронетанкових дивізій (крім Гвардійської також брали участь 7-ма генерал-майора Джордж Ерскін і 11-та бронетанкові дивізії генерал-майор Джордж Філіп Робертс), за підтримки британського I корпусу, що атакував на східному фланзі та канадського II корпусу, що діяв за планом операції «Атлантик» на західному фланзі здійснював наступ з глибоким охопленням зайнятого німцями Кана.

Гвардійська бронетанкова дивізія у взаємодії з 11-ю бронетанковою дивізією наступала в напрямку на Каньї. До 12:00 передові її підрозділи зав'язли, вступивши в бій з противником. Німецька контратака проти 2-го Гвардійського бронетанкового гренадерського полку силами 19 танків 21-ї танкової дивізії та «Тигрів» 503-го важкого танкового батальйону зазнала невдачі, коли німецькі танки потрапили під обстріл власних гармат, а два «Тигри» були підбиті. Пізніше 503-й важкий танковий батальйон атакував Колдстрімівську гвардію, але під масованим артилерійським вогнем протитанкових гармат був змушений відступити. Гвардії довелося до кінця дня вести осередкові танкові бої, доки врешті-решт британські війська не захопили Каньї, яке виявилося полишеним, коли піхота увійшла в село. Спроби відновити наступ були зірвані через жорсткий опір німців.

У боях навколо Каньї Гвардійська бронетанкова дивізія втратила 15 танків знищеними та 45 пошкодженими. 11-та бронетанкова дивізія втратила 126 танків, хоча лише сорок були знищені; решта були або пошкоджені або зламані. За день бронетанкові дивізії зазнали 521 втрату: Гвардійська бронетанкова дивізія зазнала 127 жертв, 7-ма бронетанкова дивізія — 48 жертв, а 11-та бронетанкова дивізія мала 336 втрачених бійців. На східному фланзі 3-тя піхотна дивізія мала успіх, захопивши всі свої цілі, крім Троарна.

Після «Гудвуда» Гвардійська бронетанкова дивізія була неофіційно реорганізована в бойові групи. Операція «Гудвуд» продемонструвала небажані наслідки відсутності підтримки піхоти з танками. Таким чином, два гренадерські батальйони були сформовані в бойову групу, де піхота Колдстрімівської гвардії була приєднана до танків Ірландської гвардії, а танки Колдстрімівської гвардії було розбито на дві групи та використовувалися для підтримки батальйонів Ірландської та Уельської гвардії. Після цієї реорганізації Гвардійська бронетанкова дивізія брала участь в операції «Блюкот».

30 липня на підтримку американців, що проводили операцію «Кобра», британська 2-га армія почала операцію «Блюкот». Спочатку гвардійці підтримували 11-ту бронетанкову дивізію, яка діяла в першому ешелоні ударного угруповання, захищаючи її фланг, однак 1 серпня дивізія вийшла вперед і до 15 серпня вела бої проти підрозділів 276-ї та 326-ї піхотних, 21-ї танкової і 1-ї, 9-ї і 10-ї танкових дивізій СС. Через складний рельєф, відсутність лінії фронту, поступово операція прийняла маневрений характер, і бойові дії мали форму осередків зіткнень окремих танкових підрозділів або навіть невеликих груп, що діяли за підтримки піхоти, й намагалися вибити противника з визначеного району. В результаті таких боїв наступ зупинився 4 серпня й поступово вщухнув.

Але, в цілому мета операція «Блюкот» була досягнута, дії британських військ на східному фланзі плацдарму сприяли утриманню німецьких танкових частин і подальшому виснаженню німецьких бронетанкових формувань у цьому районі.

Гвардійці не брали участь у боях з ліквідації Фалезського мішку, у цей час натомість частини отримали можливість відпочити та відновити свою боєздатність. 27 числа дивізію перепідпорядкували XXX корпусу генерал-лейтенанта Браяна Горрокса, підрозділи вирушили до річки Сени. Через майже повний крах німецької армії у Франції британські танкісти досягли та перетнули річку 29 числа.

3 вересня Брюссель був звільнений Гвардійською бронетанковою дивізією після швидкого маршу, дивізія просунулася на 130 км за один день. Однак дивізія не могла довго стояти на місці й продовжила рух далі на північний схід Бельгії, долаючи слабкий німецький спротив. Отримавши підтримку з боку 11-ї бронетанкової дивізії, гвардія досягла кордону з Нідерландами, де Ірландська гвардія під командуванням Джо Ванделера захопила «міст Джо», міст через канал Маас-Еско, здійснивши раптовий напад.

Потім гвардійська бронетанкова дивізія була виведена з передової для підготовки до операції «Маркет Гарден». Діючи на вістрі атак на Нідерланди, гренадерським гвардіям вдалося захопити Неймегенський міст за допомогою американських десантників 82-ї повітрянодесантної дивізії. Після цього вони провели зиму в Нідерландах і Німеччині, перш ніж їх перемістили до Бельгії, вивівши до резерву в ході битви на Виступі. Піхота валлійської гвардії також була замінена 2-м батальйоном шотландської гвардії через серйозну нестачу замін у британській армії на той час. Після цього дивізія брала участь в операції «Верітейбл» — операції з розчищення Рейхсвальдського лісу. Через погоду та затоплення місцевості німцями активну участь по суті брала лише піхота.

Потім дивізія брала участь у наступі через Рейн, перш ніж увірватися до Німеччини та битися в напрямку Нідерландів і вздовж німецького узбережжя.

Після капітуляції Німеччини частини Гвардійської бронетанкової дивізії здебільшого були задіяні в зачистках від осередків нацистського опору та виконанні окупаційних функцій. Невеликий загін був використаний для випробувань нового універсального танка «Центуріон», шість з яких прибули до Німеччини, занадто пізно для використання в конфлікті. Згодом дивізію перетворили в піхоту, і 9 червня 1945 року вона була реорганізована в піхотну дивізію, Гвардійську дивізію[en].

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Buckley, John (2006) [2004]. British Armour in the Normandy Campaign 1944. London: Taylor & Francis. ISBN 978-0-415-40773-1
  • Boscawen, Robert (2001). Armoured Guardsmen: A War Diary, June 1944-April 1945. Barnsley, England: Pen & Sword.
  • Daglish, Ian (2010). Operation Bluecoat: Breakout from Normandy. Pen and Sword. ISBN 978-1783034475.
  • Doherty, Richard (2013). British Armoured Divisions and Their Commanders, 1939—1945. Pen and Sword. ISBN 978-1848848382
  • Fortin, Ludovic (2004). British Tanks in Normandy. Paris: Histoire & Collections. ISBN 978-2-915239-33-1.
  • Sanders, Jack (1979). British Guards Armoured Division 1941—1945. Osprey Vanguard.