Гарнага Богдан Павлович

Гарнага Богдан Павлович;
	Підполковник
Загальна інформація
Народження	6 грудня 1991 (32 роки); Озерна Київська область
Громадянство	Україна
Alma Mater	НАСВ (2014)
Псевдо	Бахмат
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр ; 58 ОМПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої на кордоні (2014); Бої у Волноваському районі (2014—2016); Бої за Авдіївку (2016—2017); Світлодарська дуга (2017-2018); Бої під Горлівкою (2019-2020); Бої за Авдіївку (2021); Бої за Піски (2021); Бої за Конотоп (2022); Бої за Чернігів (2022); Бої за Попасну (2022); Бої за Авдіївку (2022); Бої за Куп'янськ (2023);
Командування
	командир 7-ї роти Заступник командира військової частини Командир військової частини Начальник штабу бригади
Нагороди та відзнаки
	Медаль «За жертовність і любов до України»

Богда́н Па́влович Гарна́га (нар. 6 грудня 1991(19911206), с. Озерна, Білоцерківський район, Київська область, Україна) — український військовослужбовець, Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Позивний «Бахмат».

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гарнага.

Біографія ред.

Закінчив школу в селі Озерна Білоцерківського району.

Випускник Київського військового ліцею імені Івана Богуна 2009 року.

Вступив на військову службу за контрактом, закінчив школу сержантів, був направлений до 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква), 2 батальйон, 6 рота.

Російсько-українська війна ред.

21 червня 2014 року закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, факультет бойового застосування військ за спеціальністю «управління діями підрозділів механізованих військ»^[1]. Отримав звання лейтенанта, був призначений на посаду командира взводу 72-ї бригади, і вже 28 червня виїхав у зону проведення антитерористичної операції на Схід України, в район м. Амвросіївка.

Із січня 2015 — командир 7-ї «шаленої» роти 3-го механізованого батальйону 72 ОМБр.

У 2014—2015 виконував завдання поблизу Старобешеве, брав участь у вивезенні поранених після боїв за Іловайськ, воював біля Старогнатівки, Петрівського та Білої Кам'янки, у Волноваському районі. Під Білою Кам'янкою утримував лінію оборони у 8 км лише з 74 бійцями, підрозділ «Бахмата» вибив з села дві роти ворога і зайняв панівну висоту^[2]. З грудня 2016 разом зі своєю ротою тримав оборону на опорному пункті «Зеніт» поблизу Донецького аеропорту, в районі Авдіївки.

Нагороди ред.

Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня (07.03.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[3].
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (07.06.2021) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.^[4]
Медаль «За військову службу Україні» (02.12.2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України.^[5]
Медаль «За оборону Волновахи».
Медаль «За жертовність і любов до України» УПЦ КП (04.03.2017)^[6]

Примітки ред.

↑ Випускник Навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені Івана Богуна
↑ Командири, за якими бійці ідуть у вогонь і воду [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Українське слово», 29 червня 2017
↑ Указ Президента України від 7 березня 2022 року № 113/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №229/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
↑ Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Захисник Авдіївки Богдан Гарнага нагороджений медаллю УПЦ Київського патріархату // Україна молода, 10 квітня 2017. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 19 серпня 2018.

Джерела ред.

Олена Мокренчук. Шлях Героя [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.] // На сайті Озернянської сільради, 7 травня 2016.
Олексій Опанасюк. Промка, Бутовка... Про особливі історії з передової, де ніколи не буває сумно [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Газета «День», 20 січня 2017.
Анастасія Федченко. Ротний із позивним "Бахмат", або... Залежність від людей [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Центр інформації про права людини», 13 квітня 2017.
Віолетта Киртока. Богдан Гарнага: "Після двох туманних днів - хоп, і український прапор майорить над будиночком рибалки, що стоїть між "Зенітом" і Донецьким аеропортом" [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // Цензор.нет, 21 травня 2017.
Олег Яновський. Вище них — тільки зорі, крутіші за них лише гори // «Військо України», 24 червня 2017.
Віктор Шевченко. Командири, за якими бійці ідуть у вогонь і воду [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Українське слово», 29 червня 2017.

[1] Випускник Навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені Івана Богуна

[2] Командири, за якими бійці ідуть у вогонь і воду [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Українське слово», 29 червня 2017

[3] Указ Президента України від 7 березня 2022 року № 113/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

[4] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №229/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.

[5] Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[6] Захисник Авдіївки Богдан Гарнага нагороджений медаллю УПЦ Київського патріархату // Україна молода, 10 квітня 2017. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 19 серпня 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]