Гармажапова Олександра Циренівна
Олександра Циренівна Гармажапова (нар. 7 квітня 1989, Улан-Уде) — російська журналістка. Співзасновниця фонду «Вільна Бурятія».
| Олександра Циренівна Гармажапова | |
|---|---|
| Александра Цыреновна Гармажапова | |
 | |
| Народилася |
7 квітня 1989 (35 років) Хойтобеє, Іволгинський район, Бурятська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР →  Росія |
| Діяльність | Журналістка |
| Alma mater | Вища школа журналістики та масових комунікаційd |
| Знання мов | російська |
| Нагороди | «Золоте перо Росії» |
Життєпис ред.
Народилася 7 квітня 1989 року в селі Хойтобеє Іволгінського району Бурятії. У віці 6 років переїхала з батьками до Санкт-Петербургу, там закінчила школу № 362. У 2011 році з червоним дипломом закінчила кафедру міжнародної журналістики факультету журналістики Санкт-Петербурзького державного університету. Дипломну роботу присвятила російським засобам масової інформації, які вплинули на перебіг революцій в Україні та Молдові. У 2015 році успішно завершила навчання у магістратурі Вищої школи економіки у Санкт-Петербурзі, захистивши на «відмінно» дисертацію «Феномен „гороризації“ у сприйнятті сучасних петербурзьких політичних журналістів».
Професійна діяльність ред.
Працювала кореспондентом відділу політики петербурзької інтернет-газети «Фонтанка.ру». У серпні 2011 року була звільнена через матеріал про використання «Смольним інститутом» адміністративного ресурсу на муніципальних виборах ексгубернаторки Валентини Матвієнко[1].
З 2011 року парламентська кореспондентка петербурзької «Нової газети»[2].
Авторка гучного розслідування про кремлівську фабрику «тролів», що прославилася на весь світ платними коментарями[3].
У березні 2015 року отримала погрози від організатора Міжнародного російського консервативного форуму Юрія Любомирського, який залишився незадоволеним висвітленням заходу «Новою газетою» та пообіцяв ліберальних журналістів повісити («особливий привіт» передав Гармажаповій)[4].
У липні 2015 року опублікувала колонку про участь бурятських солдатів у війні на сході України, заявивши, що «у найстрашнішому сні не могла уявити, що за „російський світ“ поїдуть воювати буряти (не безкоштовно, але все ж таки), тому що нам не знати, до чого наводить насадження імперської ідеології та націоналізм»[5].
У січні 2016 року взяла участь в інтернет-флешмобі #КадировГаньбаРосії[6].
У різний час співпрацювала із Газетою.ру, The New Times, «Ехом Москви в СПб» і рядом іноземних видань.
Політична діяльність ред.
У 16 років вступила до петербурзького «Молодіжного Яблука». З 2007 по 2009 рік входила до керівних органів міського «Молодіжного Яблука». У жовтні 2006 року оголосила, що на знак протесту проти цькування грузинів змінить закінчення свого прізвища на «швілі», проте батьки відмовили від цього кроку[7].
25 листопада 2022 року Мін'юст Росії вніс Гармажапову до списку фізичних осіб — «іноземних агентів»[8].
Нагороди ред.
Лауреатка петербурзького конкурсу журналістів «Золоте перо Росії» у 2011 році. Номінант на Золоте перо-2013 за статтю Де живуть тролі. І хто їх годує"[9]. Власниця спеціального призу уповноваженого з прав людини у Санкт-Петербурзі в рамках «Золотого пера-2014»[10].
Примітки ред.
- ↑ Журналистка уволена после статьи о выборах с участием Матвиенко. Новые известия. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 15 квітня 2015.
- ↑ Журналистка, уволенная за статью о выборах Матвиенко, будет дальше следить за ситуацией в округе «Красненькая речка». Мой район. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 15 квітня 2015.
- ↑ Где живут тролли. И кто их кормит. Новая газета. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2015.
- ↑ Журналистке Александре Гармажаповой угрожают физической расправой за антифашистские публикации. АРД. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2015.
- ↑ О боевых бурятах. Эхо Москвы. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
- ↑ Чеченская общественность возмущена флешмобом оппозиции. ЧГТРК Грозный. Архів оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
- ↑ Добровольные грузины. Мой район. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2015.
- ↑ Минюст внес в реестр физлиц-иноагентов политика Ройзмана, телеведущую Монгайт, адвоката Новикова. Коммерсантъ (рос.). Архів оригіналу за 25 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
- ↑ Лауреаты и номинанты «Золотого пера» — Гармажапова Александра. Сайт конкурса журналистов Санкт-Петербурга и Ленинградской области «Золотое перо». Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
- ↑ Специальные призы «Золотого пера» (1995 – 2015 гг.). Сайт конкурса журналистов Санкт-Петербурга и Ленинградской области «Золотое перо». Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 5 грудня 2016.