Гарда Орест Павлович

актор

О́рест Па́влович Га́рда (3 серпня 1965(19650803), Львів) — український театральний актор. Народний артист України (2017).[1]

Гарда Орест Павлович
Народився 3 серпня 1965(1965-08-03) (54 роки)
Львів
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор театру
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Нагороди та премії
Народний артист України Народний артист України (2017)

ЖиттєписРедагувати

1984 — закінчив студію при Львівському українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (клас Богдана Козака, Любові Каганової).

1995 — закінчив факультет української філології Львівського університету.

З 1984 — артист Національного академічного українського драмтеатру імені Марії Заньковецької.

Водночас з 1991 працює на радіо «Воскресіння»: ведучим програм, режисером рубрики «Літературна книга», також озвучує тексти художніх книг та фільми: озвучив понад 60 аудіокниг, здійснив дубляж та озвучку близько 470 фільмів.

У Львівському університеті: доцент кафедри телебачення та радіомовлення факультету журналістики («Основи дикторської майстерності»), доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності (викладає сценічну мову).

З 2007 — Заслужений артист України.

З 2017 — Народний артист України.

РоліРедагувати

  • Блек, Кардинал («Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка)
  • Дядько Тарас («Мина Мазайло» М. Куліша)
  • Карпо («Кайдашева сім'я» за І. Нечуєм-Левицьким)
  • Кирило («Любов на замовлення» Т. Іващенко)
  • Микола («Наталка Полтавка» І. Котляревського)
  • Леонардо («Криваве весілля» Ф. Ґарсіа Лорки)
  • Орас і Фредерік, близнята («Запрошення в замок» Ж. Ануя)
  • Степан («Коханий нелюб» Я. Стельмаха)
  • Опанас Маркович («Державна зрада» Р. Лапіки)
  • Охрім, Борис («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького)
  • Офіцер Бобринський («Історія коня» Л. Толстого)
  • Розенкранц, Тібальт («Гамлет», «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра)
  • Черкес («Маруся Чурай» Л. Костенко)
  • Ян Шиманський («Час збирати каміння», 1996, кіно)

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати