Гарбуз Олександр Валентинович
Олекса́ндр Валенти́нович Гарбуз (нар. 10 серпня 1987 — пом. 22 січня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Гарбуз Олександр Валентинович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
10 серпня 1987 Путрине, Кельменецький район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
2015 Авдіївка, Донецька область, Україна | |
| Поховання | Анадоли | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Короткий життєпис ред.
Народився Олександр 10 серпня 1987 році в селі Путрине. Свою шкільну дорогу розпочав у Путринецькій школі. З 1999 року — продовжив у Лівинецькій загальноосвітній школі, котру закінчив у 2002 році. Далі навчання в Кельменецькому професійному ліцеї.
Проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України в Мукачевому, Навчався на економічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Але через хворобу бабусі Олександр переїхав разом з дружиною в с. Анадоли і доглядав її аж до смерті.
Олександр одним із перших прийшов добровольцем у військкомат ще під час першої хвилі мобілізації. Спочатку служив у зенітно-ракетному полку у Білій Церкві, але хотів на передову, і в грудні 2014 року його перевели до складу 25-ї окремої повітряно-десантної бригади. Старший солдат, кулеметник.
Неодноразово попадав під арт.бомбардування, але чудом виходив живим. Мав поранення, зламані три ребра зрослися нерівно, тому що в госпіталь не звертався.
Загинув 22 січня 2015 року у бою поблизу міста Авдіївка районі аеропорту Донецька.
Вдома залишилися дружина, двоє маленьких синів, дворічна донька. Похований 1 лютого в Анадолах, де мешкав.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- 5 червня 2015 року на фасаді Путринецької школи, де навчався Олександр, на його честь було відкрито меморіальну дошку[2].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 22 січня[3][4].
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На Кельменеччині встановили меморіальну дошку загиблому учаснику антитерористичної операції Олександру Гарбузу. nordbess-news.cv.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2016.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 22 січня на YouTube
Джерела ред.
- Гарбуз Олександр Валентинович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |