Гаращенко Федір Георгійович

Федір Георгійович Гаращенко (* 16 листопада 1947, Благодатне Долинського району Кіровоградської області) — український вчений у галузі прикладної математики. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2006 р.

Федір Георгійович Гаращенко
Гаращенко Федір Георгійович.jpg
Народився 16 листопада 1947(1947-11-16) (72 роки)
Благодатне, Долинський район Кіровоградська область
Місце проживання Київ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність математик
Alma mater Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка
Сфера інтересів прикладна математика
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»

ЖиттєписРедагувати

1967 року вступив на механіко-математичний факультет КДУ ім. Т. Шевченка, з 1969 р. навчався на Факультеті кібернетики, закінчив навчання в 1972 р. за фахом «прикладна математика». Навчався в аспірантурі на факультеті кібернетики (1972 — 1975).

Захистив кандидатську дисертацію з фізико-математичних наук (1975) та докторську — з технічних наук (1984). З 1975 р. працював на кафедрі моделювання складних систем молодшим та старшим науковим співробітником, асистентом, старшим викладачем; доцентом цієї ж кафедри (1985) та професором (з 1986 р.). З 1999 р. — завідувач цієї кафедри.

Наукова діяльністьРедагувати

Основні напрями наукової роботи:

  • якісний аналіз та оцінка програмних траєкторій в системах керування;
  • дослідження задач практичної стійкості динамічних систем та розробка чисельних методів для визначення оптимальних оцінок;
  • розвиток методів структурно-параметричної та недиференційованої траєкторної оптимізації в системах керування;
  • розробка нових математичних технологій з оптимального синтезу структурованих динамічних систем;
  • оптимальне проектування прискорюючих та фокусуючих систем; моделювання та оптимізація систем керування орієнтацією мікросупутників;
  • розвиток методів цифрової обробки інформації та розпізнавання образів; створення технології стиснення інформації;
  • розробка адаптивних підходів до розв'язування задач аналізу, оптимізації, керування, класифікації та розпізнавання голосової інформації та зображень.

Автор близько 200 наукових праць, 3 монографій, 5 навчальних посібників та низки наукових і методичних розробок для студентів старших курсів.

Підготував 17 кандидатів та 1 доктора наук.

Голова постійної комісії вченої ради КНУ ім. Т. Шевченка з питань організації наукової роботи; член експертних рад ВАК України з інформатики та обчислювальної техніки; член спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій; член редколегії журналів «Проблеми керування і інформатики», «Вісник КНУ», серії «Кібернетика» та «Фіз.-мат. науки», «Обчислювальна та прикладна математика», «Волинський математичний вісник»; член вченої ради КНУ ім. Т. Шевченка.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 18 травня 2012 року № 329/2012 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2011 року»

ДжерелаРедагувати

  • Академія наук вищої школи України. 1992–2010. Довідник