Ганс-Людвіг Вітт
Ганс-Людвіг Вітт (нім. Hans-Ludwig Witt; 25 грудня 1909, Бауцен — 13 лютого 1980, Гамбург) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Ганс-Людвіг Вітт | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hans-Ludwig Witt | |||||||
 | |||||||
| Народився |
25 грудня 1909[1] Бауцен, Королівство Саксонія, Німецька імперія[1] | ||||||
| Помер |
13 лютого 1980 (70 років) Гамбург-Поппенбюттель, Гамбург[2] | ||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||
| Діяльність | солдат | ||||||
| Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (5 січня 1930)[2] | ||||||
| Знання мов | німецька | ||||||
| Учасник | Друга світова війна[3][1] | ||||||
| Військове звання | Корветтен-капітан | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Біографія ред.
1 квітня 1929 року вступив на флот. Служив на навчальних кораблях, включаючи «Горх Фок» і «Шлагетер». В жовтні 1940 року переведений в підводний флот. З 8 липня по 30 листопада 1941 і з 1 по 31 грудня 1941 року — командир підводного човна U-161, з 14 травня 1942 по 8 липня 1943 року — командир U-129, на якому зробив 3 походи (провівши в морі в цілому 275 днів) в Західну Атлантику і в Карибське море. В 1943-44 роках служив в штабі командувача підводним флотом. 26 січня 1945 року призначений командиром нового «електричного» підводного човна U-3524, але участі у бойових діях вже не брав. Всього за час бойових дій потопив 19 кораблів загальною водотоннажністю 100 773 тонни.
| Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 10 червня 1942 | L.A. Christensen | Торговий теплохід | 4,362 | Баласт | 31 | 0 | Норвегія | |
| 12 червня 1942 | Hardwicke Grange | Торговий пароплав | 9,005 | 700 тонн морожених вантажів | 78 | 3 | Британська імперія | |
| 17 червня 1942 | Millinocket | 3,274 | 4300 тонн бокситової руди | 35 | 11 | США | ||
| 27 червня 1942 | Tuxpam | Паровий танкер | 7,008 | Баласт | 39 | 8 | Мексика | |
| Las Choapas | 2,005 | 16 000 барелів сирої нафти | 32 | 4 | ||||
| 1 липня 1942 | Cadmus | Торговий пароплав | 1,855 | Банани | 22 | 2 | Норвегія | |
| 2 липня 1942 | Gundersen | Торговий теплохід | 1,841 | 16 255 стебел банана | 26 | 1 | ||
| 4 липня 1942 | Туапсе | Тепловий танкер | 6,320 | Баласт | 44 | 8 | СРСР | |
| 12 липня 1942 | Tachirá | Торговий пароплав | 2,325 | 2100 тонн какао, діві-діві і кави | 38 | 5 | США | |
| 19 липня 1942 | Port Antonio | 1,266 | Кава | 24 | 13 | Норвегія | ||
| 23 липня 1942 | Onondaga | 2,309 | Магнієва руда | 34 | 20 | США | ||
| 16 жовтня 1942 | Trafalgar | Торговий теплохід | 5,542 | 7900 тонн генеральних вантажів, включаючи 1100 тонн соняшникової олії, 2400 тонн вологосоленої шкіри, 2000 тонн солонини і 200 тонн квебрахо | 43 | 0 | Норвегія | |
| 23 жовтня 1942 | Reuben Tipton | Торговий пароплав | 6,829 | 3000 тонн хромової руди, 2000 тонн гуми, 600 тонн кокосової олії і 3000 тонн генеральних вантажів | 54 | 3 | США | |
| 30 жовтня 1942 | West Kebar | 5,620 | 5600 тонн марганцевої руди, 950 тонн пальмової олії, 940 тонн червоного дерева, 60 тонн гуми і 200 тонн генеральних вантажів | 57 | 3 | |||
| 5 листопада 1942 | Meton | Паровий танкер | 7,027 | 66 000 барелів мазуту | 50 | 1 | TAG-18 | |
| Astrell | Тепловий танкер | 7,595 | 10 500 тонн мазуту | 43 | 1 | Норвегія | ||
| 2 квітня 1943 | Melbourne Star | Торговий теплохід | 12,806 | 8285 тонн державних товарів в генеральних вантажів, включаючи боєприпаси і торпеди | 117 | 113 | Британська імперія | |
| 24 квітня 1943 | Santa Catalina | Торговий пароплав | 6,507 | 6700 тонн вантажів (ленд-ліз), включаючи цистерни, сталь, шини, бензин, стрілецьку зброю і палубні вантажі | 95 | 0 | США | |
| 4 травня 1943 | Panam | Тепловий танкер | 7,277 | Баласт | 51 | 2 | Панама | NK-538 |
Звання ред.
- Кандидат в офіцери (1 квітня 1929)
- Морський кадет (10 жовтня 1929)
- Фенріх-цур-зее (1 січня 1931)
- Оберфенріх-цур-зее (1 квітня 1933)
- Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1933)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 червня 1935)
- Капітан-лейтенант (1 липня 1938)
- Корветтен-капітан (1 лютого 1943)
Нагороди ред.
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Нагрудний знак підводника (23 серпня 1942)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (23 серпня 1942) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Лицарський хрест Залізного хреста (17 грудня 1942)
- Фронтова планка підводника в бронзі (7 жовтня 1944)
Література ред.
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
Посилання ред.
- Вітт на сайті uboat.net [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 256f. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ а б http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Hans-Ludwig_Witt
- ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/U_3524