Ганнон II Великий або Ганнон Миротворець[джерело?] (фінік. 𐤇‬𐤍‬𐤀; *бл. 300 до н. е. — після 202 до н. е.) — політичний та військовий діяч Карфагенської республіки, голова олігархічної «партії миру» часів Першої та Другої Пунічних війн. Був другим відомим карфагенянином з ім'ям Ганнон, що мав також прізвисько Великий, тому його часто називають Ганноном Великим II.

Ганнон II Великий
Народився290 до н. е. або 300 до н. е.
Карфаген, Східна Римська імперія
Помер193 до н. е.[1] або не раніше 202 до н. е.
КраїнаКарфаген
Діяльністьполітик
УчасникПовстання найманців у Карфагені

Життєпис

ред.

Походив зі впливової карфагенської аристократії-землевласників. Про дату народження відомостей мало. Народився близько 300 року до н. е. Замолоду успішно воював проти лівійців, чим здобув прихильність у Карфагені. За часів Першої Пунічної війни очолював карфагенську адміністрацію в Лівії (згідно з Полібієм, мав посаду стратега). У 244 році до н. е. сприяв демобілізації карфагенського флоту, що призвело до послаблення морської міці держави і, зрештою, стало однією з причин поразки Карфагену у війні з Римом.

У 240 році до н. е. очолив військові загони Карфагену. Йому було доручено домовлятися з найманцями, яких перевезено з Сицилії. Пиха Ганнона і нестача коштів призвела до конфлікту з найманцями і стала однією з причин повстання у Лівії. Того ж року зазнав поразки від найманців при Утіці. Після цього Ганнона було відсторонено від керування. У 238 році до н. е. повернувся до командування. Разом з Гамількаром Баркою завдав поразки повстанцям.

Після завершення лівійської війни 238 року до н. е. розпочав політичну боротьбу з Баркою за владу у Карфагені, яка тривала до 237 року до н. е. Успіхи Гамількара Барки на Піренейському півострові призвело до послаблення олігархів на чолі із Ганноном. В подальшому намагався відновити свій вплив після загибелі Гамількара, а потім Гасдрубала Красивого.

Під час Другої Пунічної війни виступав за припинення війни та укладання миру з Римом. Багато зробив для вчинення саботажу діям Ганнібала під час його військової кампанії в Італії. Після поразки карфагенян при Замі у 202 році до н. е., сприяв укладанню мирної угоди з Римською республікою. Про подальшу долю Ганнона нічого невідомо.

Примітки

ред.

Джерела

ред.