Відкрити головне меню

Гасдрубал, Гасдрубал Красивий — карфагенський полководець і державний діяч III ст. до н. е., ватажок демократичного руху.

Гасдрубал Красивий
AsdrubalBusto.jpg
 
Народження: 270 до н. е.
Карфаген, Туніс, Туніс
Смерть: 221 до н. е.[1] або 220 до н. е.[2]
Картахена, Іспанія
Віросповідання: Phoenician mythology[d]

Медіафайли у Вікісховищі?

Домігся відсторонення від влади Ганнонідів і розширення прав народних зборів, які, зокрема, отримали повноваження обирати командувача (рабімаханата). Першим командувачем «голосами громадян» став тесть Гасдрубала Гамількар Барка. Був одним з ініціаторів розширення карфагенських володінь в Іспанії. Після загибелі Гамількара у 228 р. до н. е. Гасдрубал сам очолив експедиційний корпус[3] і, завдяки підтримці своїх прихильників, домігся визнання свого «обрання» народними зборами Карфагена[4]. Завдав нищівної поразки оріссам, приєднавши дванадцять їхніх міст до карфагенських володінь[5]. У відносінах з іншими іберами віддавав перевагу дипломатичним методам[6], одружився другим шлюбом на доньці одного з місцевих ватажків[7]. Переніс адміністративний центр пунійської Іспанії до заснованого ним міста Карфаген (пізніше — Новий Карфаген, зараз Картахена). А в 226 р. до н. е. Гасдрубал уклав угоду з римлянами, за якою північним кородом пунійських володінь визнавалася річка Ібер[8]. Подейкували, що це мало б забезпечити нейтралітет Рима під час демократичного перевороту в Карфагені. Саме для здійснення такого перевороту Гасдрубал невдовзі і вирушив на батьківщину. Проте швидко переконався, що сил для захоплення влади у демократів замало, тож знову вирушив до Іспанії, де загинув від рук одного з місцевих мешканців — раба, який таким чином нібито помстився за смерть свого пана[9].

ПриміткиРедагувати