Ганнон (фінік. 𐤇‬𐤍‬𐤀, д/н — після 218 до н. е.) — військовий діяч Карфагенської держави часів підкорення Іспанії та початку Другої Пунічної війни.

Ганнон

Життєпис

ред.

Походження достеменно невідоме, проте ймовірно був наближений до клану Баркидів чи був їх родичем. за однією з версій був сином Гасдрубала Красивого і Сапонібал, доньки Гамількара Барки. Напевне брав участь у військових походах останнього і Ганнібала на Піренейському півострові. З початком війни з Риммом у 218 році до н. е. брав участь у підкорені Лацетанії (область між річкою Ібер і Піренейськими горами).

Ганнібал надав Ганнону 10 тис. піхотинців і 1 тис. вершників, призначивши намісником Лацетанії. Він повинен був зберігати владу над племенами баргусіїв, які карфагеняни вважали не дуже надійними, а також блокувати переходи в Піренеях.

Втім вже того ж року римські легіони на чолі з Гнеєм Корленієм Сципіонном висадилися в грецькій колонії Емпорії за Ібером. На бік римлян також перейшло грецьке місто Тарракон. Ганнон з'єднався з Індібілом, вождем племені ілергетів, але все одно мав удвічі менше військ. Попри це не став чекати прибуття військ на чолі з Гасдрубалом Баркою, вступив у битві біля Циссі, де зазнав нищівної поразки, потрапивши у полон. Подальша доля невідома.

Джерела

ред.
  • William Smith (editor), A Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. Vol. II Boston: Little, Brown & Comp., 1867, p. 344
  • Lazenby, John Francis (1978). Hannibal's War. Aris & Phillips. ISBN 0-85668-080-X.
  • Hoyos, Dexter (2003). Hannibal's Dynasty: Power and Politics in the Western Mediterranean, 247—183 BC. New York: Routledge. ISBN 0-203-41782-8.