Ганна Збаразька
Ганна Збаразька (*бл.1579/1580 —бл. 1652) — представниця українського (спольщеного) князівського і магнатського роду. була останньою представницею роду Збаразьки (герб Корибут).
| Ганна Збаразька | |
|---|---|
| Народилася | бл.1579/1580 |
| Померла | бл. 1652 |
| Країна |  Річ Посполита |
| Національність | українка |
| Титул | княгиня |
| Конфесія | социніанство, католицтво |
| Рід | Збаразькі |
| Батько | Владислав Збаразький |
| Мати | Софія Пшилуська |
 | |
Життєпис
ред.Молодша донька князя Владислава Збаразького, справці Київського воєводства, та Софії Пшилуської. Можливо народилася у Києві, проте непевно. Виховувалася в соціанській вірі батьків.
Після смерті батька у 1582 році деякий час виховувалася матір'ю. Потім її опікунами стали її небожі: Кшиштоф і Юрій Збаразькі. Напевне під їх впливом перейшла до католицтва. Водночас відмовилася виходити заміж взагалі. Причини цього невідомі.
У 1627 році після смерті Кшиштофа домоглася передачі їй спадщини брата Стефана — містечко Сернівець з навколишніми селами. У 1631 році вступила в тяжбу з Янушем Вишневецьким щодо спадщини її іншого брата Петра. Близько 1637 року отримала основні володіння останнього — місто з замком Волочиськ.
Під час повстання під проводом Богдана Хмельницького вимушена була залишити свої володіння на Волині. Відомо, що у 1652 році вона ще була жива, намагаючись відродити родинні маєтності.
Джерела
ред.- Центральний державний історичний архів України в Києві, ф. 22 (Кременецький земський суд), оп. 1
- Інститут рукопису Центральної наукової бібліотеки ім. В. Вернадського НАН України, ф. 83 (Архів Каманіна), спр. 53
- Леонтій Войтович. ГЕДИМІНОВИЧІ. ОЛЬГЕРДОВИЧІ. КОРИБУТОВИЧІ [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]