Гальфдан Сміливий

Гальфдан Сміливий
Гальфдан Сміливий
Hálfdan snjalli
Народився	VII століття
Помер	бл. 650
Титул	конунг Сконе
Посада	міфічний корольd
Попередник	Гаральд Старий
Наступник	Івар Широкі Обійми
Рід	Скельдунґи
Батько	Гаральд Старий
Мати	Гільда
Брати, сестри	Guðröðr of Scaniad
У шлюбі з	Моальд Діґра
Діти	Івар Широкі Обійми
	; ; ;

Гальфдан Сміливий (давньоскан. Hálfdan snjalli, д/н — бл. 650) — легендарний конунг данів у Сконе.

Родовід

Гальфдан Сміливий (помер 650), Конунг Сконе
- Івар Широкі Обійми (650—700), Конунг Сконе
  - Ауд Багата (VIII століття), дочка Івара
    - Гаральд Боєзуб, Конунг Данії
      - Гальфдан Старий, Конунг Північної Ютландії
        Ануло або Геммінґ, Конунги Данії
        Рорик Ютландський, Конунг Фрисландії
    - Рандвар Радбартсон, Конунг Ґардарікі
      - Сіґурд Перстень, Конунг Ґардарікі
        Раґнар Лодброк
        Бйорн I Залізнобокий

Життєпис

Про Гальфдана згадується в «Сазі про Гервер», «Сазі про Інґлінґів», «Сазі про Ньялу» і «Як заселялася Норвегія». Сноррі Стурлусон повідомляв, що конунг Світйольду Інґ'яльд Підступний видав свою дочку Асу заміж за Ґудрйода, конунга Сконе. Аса була схожа характером зі своїм батьком, відомим своєю жорстокістю, і вбила Ґудрйода, а також його брата Гальфдана Сміливого. Після загибелі Ґудрйода вона була змушена тікати назад до батька. У відповідь на вбивство батька і стрийка Івар Широкі Обійми зібрав військо атакував свейського короля в Уппсалі, де той загинув.

У «Сазі про Гервер» повідомляється, що дружиною Гальфдана (йдеться не про Гальфдана Сміливого, а про його батька Гальфдана Старого) була Гільда, дочка «готського» короля Гейдрека Вовча Шкіра, сина Ангантюра. Останній отожнюється з Онгендом, конунгом Сілленду (центральна Ютландія). Водночас готи вже не мешкали в цих областях. Можливо маються на увазі геати. Тож шлюб між данами Сконе і Ютландії або Геталанду доволі можливий. Також йомвірніше за традицією Гальфдан розділив владу з братом Ґудрьодом й також був конунгом.

Джерела

The Saga of King Heidrek the Wise. trad. Christopher Tolkien. London: Thomas Nelson & Sons (Textos islandeses), 1960.
La saga de Hervör et du roi Heidrekr, Berg international, 1988
Krag, Claus Ynglingatal og Ynglingesaga- en studie i historiske kilder (1991)