Гальба Володимир Олександрович
Володимир Олександрович Гальба (справжнє прізвище Гальберштадт; нар. 25 травня 1908, Харків — пом. листопад 1984, Ленінград) — радянський карикатурист і графік, заслужений художник РРФСР, анімаліст, ілюстратор літературних творів, майстер політичної карикатури; член Спілки художників СРСР і Спілки журналістів СРСР[1].
| Володимир Олександрович Гальба | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
27 травня 1908 Харків, Російська імперія | |||
| Смерть | листопад 1984 (76 років) | |||
| Ленінград, РРФСР, СРСР | ||||
| Поховання | Богословське кладовище | |||
| Країна |
 Російська імперія СРСР | |||
| Жанр | карикатура | |||
| Діяльність | карикатурист | |||
| Член | СХ СРСР | |||
| У шлюбі з | Anna Teterevnikovad | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 25 травня 1908 року у місті Харкові. У 1910 року разом з батьками переїхав до Санкт-Петербурга[2]. У 1924—1928 роках навчався в майстернях Миколи Кравченка і Олексія Радакова в Ленінграді.
З 19 листопада 1930 року по 25 січня 1943 року служив у Червоній армії. Був лейтенантом інтендантської служби. Нагороджений медаллю «За оборону Ленінграда»[3]. У 1939 році вступив до творчого об'єднання «Бойовий олівець», в якому працював до кінця свого життя[2].
У 1945—1946 роках був присутній на Нюрнберзькому процесі як художник-кореспондент. Його направляли в творчі відрядження до Англії, Голландії, Франції[1].
Помер в Ленінграді у листопаді 1984 року. Похований в Саенкт-Петербурзі на Богословському кладовищі.
Творчість ред.
Малював карикатури для газет «Ленінградська правда», «Вечірній Ленінград», журналів «Нева», «Огонёк», створив низку політичних плакатів.
Випустив кілька сатиричних альбомів:
- «Сто посмішок» (1964);
- «Ательє сатиричного обслуговування» (1968).
Було видано багато книг з його ілюстраціями:
- «Чудо-дерево» Корнія Чуковського (1944);
- «Лицар полум'яніючого товкачика» Френціса Бомонта (1956);
- «Про смак» Сергія Михалкова (1966) та інші.
Брав участь у виставках з 1926 року. 1959 року в Ленінграді пройшла його персрнальна виставка.
Плакати художника зберігаються в архівах Меморіального музею Оборони і блокади Ленінграда, фондах Національної бібліотеки Білорусі, приватних російських і зарубіжних колекціях[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в Трамвай мистецтв. [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б LeningradArt. [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Память народа.(рос.)
Література ред.
- Андрейканіч А. І. Гальба Володимир Олександрович [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 25. ISBN 966-5467-23-4.