Скупчення галактик — гравітаційно пов'язані системи галактик, одні з найбільших структур у Всесвіті. Розміри скупчень галактик можуть досягати 108 світлових років. Маси скупчень варіюються від 1013 до 1015 мас Сонця.

Фото скупчення Abell 2744 телескопом Габбл

Джордж Огден Ейбелл розділив скупчення на три класи (за морфологічними ознаками)[1]:

  • регулярні (або правильні) — мають округлу форму в проєкції на небесну сферу, їх характеризує значне зростання концентрації до центру. У центрах таких скупчень розташовані велетенські еліптичні галактики. Приклад регулярного скупчення — скупчення Волосся Вероніки.
  • нерегулярні (або неправильні) — їх характеризують неправильні зовнішні контури та зменшення концентрації до центру, за кількістю галактик поступаються регулярним. У скупченнях цього виду переважають спіральні галактики. Приклад — скупчення Діви.
  • проміжні;

Іншим варіантом класифікації[1] є класифікація Ботц—Моргана, що спирається на тип галактик, які домінують у скупченні.

Порівняно з галактиками поля, скупчення бідніші на спіральні галактики та багатші на еліптичні й лінзоподібні галактики. У скупченнях є гарячий (107—108 K) розріджений (10-4—10-2 см-3) міжгалактичний газ, що виявляє себе лише в рентгенівському випромінюванні[1]. Важливу роль у формуванні та еволюції скупчень відіграє темна матерія[2].

Скупчення з кількістю менше 100 галактик називають групами (наприклад, Місцева група), хоча межа між ними доволі умовна[1].

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  1. а б в г Скупчення галактик // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 427. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Groups & Clusters of Galaxies. Chandra X-ray Center. Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics. 11 жовтня 2012. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 5 квітня 2017.

Література

ред.