Гайченя Микола Борисович

український військовик

Мико́ла Бори́сович Гайче́ня (нар. 8 жовтня 1978(19781008), Олевськ, Житомирська область, УРСР, СРСР18 лютого 2015, Логвинове, Донецька область, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник Війни на сході України. Лицар Ордена «За мужність».

Гайченя Микола Борисович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 8 жовтня 1978(1978-10-08)
Олевськ, Олевський район, Житомирська область, УРСР, СРСР
Смерть 18 лютого 2015(2015-02-18) (36 років)
Логвинове, Артемівський район, Донецька область, Україна
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис ред.

Закінчив Олевську середню школу, пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ.

У часі війни — військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади, гранатометник 3-го взводу 2-ї роти.

Обставини загибелі ред.

Загинув 18 лютого 2015 року під час виходу українських військ із Дебальцевого.

Вважався зниклим безвісти. Був похований на Краснопільському цвинтарі як невідомий солдат; ідентифікований за експертизою ДНК.

Без Миколи лишились мама, дружина та син.

30 січня 2016 року перепохований в Олевську.

Нагороди та вшанування ред.

  • Указом Президента України № 573/2015 від 1 жовтня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • Почесний громадянин міста Олевськ (13 травня 2016 року, посмертно).

Примітки ред.

  1. Указ Президента України від 10 жовтня року № 573/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела ред.