Газети Японії
Історія ред.
Перші японські газети з'явилися у 1860-х роках у найбільших містах країни — Едо (Токіо), Осаці та Кіото, а також міжнародних портах — Наґасакі, Йокогамі та Хьоґо. Ці газети розповідали, переважно, про міжнародні події й поділялися на перекладні, репринтні та англомовні[1].
Перекладними називалися газети, перекладені з іноземних мов й відредаговані японською. До них належали «Урядова газета Батавія»[2], «Урядова заморська газета»[3], «Заморська газета»[4], «Японська торговельна газета»[5], «Японська газета»[6] і «Міжнародна газета»[7]. Перші дві були коментованими перекладами друкованого органу Голладської Ост-Індії «Яванська газета»[8], видані в лютому 1862 року Центром іноземних досліджень сьоґунату Токуґава. Решта газет випускалися приватиними перекладачами, переважно на основі англомовних газет міста Йокогама[1].
Репринтними газетами були газети, передруковані з ієрогліфічних китайських видань в японському урядовому Центрі просвітництва. Китайські газети і журнали проходили перевірку японської цензури на наявність матеріалів пов'язаних із забороненим в Японії християнством. До репринтних газет відносилися «Урядовий світовий вісник»[9], «Урядова всесвітня збірка»[10], «Урядова гонконгська газета»[11], «Новини звідусіль»[12][1].
Англомовні газети видавалися іноземцями в Японії. Найстарішою з них була «The Nagasaki Shipping List and Advertiser», що виходила з 22 червня 1861 року. З жовтня того ж року її перейменували на «The Japan Herald» і продовжували випускати до вересня 1914 року. Серед інших популярних газет значилися йокогамські «The Japan Commercial News» та «The Japan Times», на основі яких видавалися перекладні газети[1].
Перші японські газети, що були упорядковані японцями і описували події в Японії, побачили світ 1868 року. Приводом для цього стала громадянська війна Босін 1868 — 1869 років, в якій Імператорські урядові сили та самурайська опозиція використовували пресу для власної пропаганди. В урядовому Кіото виходив «Щоденник Великої державної ради»[13], а в опозиційному Едо — «Світова газета»[14] Янаґави Сюнсая та «Ріки й озера»[15] Фукуті Ґенітіро. Після захоплення Едо урядовою армією усі місцеві газети були заборонені, однак 1869 року, з вщуханням війни, новий Імператорський уряд видав дозвіл на створення нових і відтворення старих газет[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Історія газети. Японія // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ яп. 官板バタヒヤ新聞, かんぱんばたひあしんぶん, кампан батахія сімбун.
- ↑ яп. 官板海外新聞, かんぱんかいがいしんぶん, кампан кайґай сімбун.
- ↑ яп. 海外新聞, かいがいしんぶん, кайґай сімбун.
- ↑ яп. 日本貿易新聞, にっぽんぼうえきしんぷん, ніппон боекі сімбун.
- ↑ яп. 日本新聞, にっぽんしんぶん, ніппон сімбун.
- ↑ яп. 万国新聞紙, ばんこくしんぶんし, банкоку сімбунсі.
- ↑ нід. Javasche Courant.
- ↑ яп. 官板中外新報, かんぱんちゅうがいしんぽう, кампан тюґай сімпо.
- ↑ яп. 官板六合叢談, かんぱんりくごうそうだん, кампан рікуґо содан.
- ↑ яп. 官板香港新聞, ほんこんしんぶん, хонкон сімбун.
- ↑ яп. 遐邇貫珍, かじかんちん, кадзі кантін.
- ↑ яп. 太政官日誌, だじょうかんにっし, дадзьокан ніссі.
- ↑ яп. 中外新聞, ちゅうがいしんぶん, тюґай сімбун.
- ↑ яп. 江湖新聞, こうこしんぶん, коко сімбун.
Джерела та література ред.
Газети Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)