Відкрити головне меню

Сергі́й Фе́дорович Гадіу́ллін (Гадіулін) (6 червня 1986(19860606) — 15 листопада 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Гадіуллін Сергій Федорович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Гадіуллін Сергій Федорович.jpg
Загальна інформація
Народження 6 червня 1986(1986-06-06)
Бердичів
Смерть 15 листопада 2015(2015-11-15) (29 років)
Золоте
поховання: Бердичів
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
10 ОМПБ.png
 10 ОМПБ
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 1986 роу у місті Бердичів. Закінчив бердичівську ЗОШ № 12.

В часі війни 2014 року пішов добровольцем до Житомирського 10-го БТО «Полісся», де відслужив рік. Повернувся додому, згодом знову вирушив на передову, до побратимів (10-й батальйон увійшов до складу 59-ї ОМБр); солдат, розвідник 59-ї окремої мотопіхотної бригади

15 листопада 2015 року близько 18:15, в районі опорного пункту, розташованого на північ від міста Золоте Попаснянського району Луганської області, під час виконання бойового завдання троє військовослужбовців підірвались на радіокерованому фугасі. Разом з Андрієм загинули сапер Валерій Чмихаленко, командир відділення Андрій Скирта.

21 листопада 2015-го похований у місті Бердичів, в останню дорогу живим коридором проводили тисячі городян.

Без Сергія лишилися батьки, вагітна на той час дружина, син 2012 р.н. Вже після смерті батька народився син.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (22.8.2016, посмертно)[1]
  • в травні 2016 року у бердичівській ЗОШ відкрили меморіальну дошку на честь Сергія Гадіулліна.

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 22 серпня року № 345/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати