Гаврилів Ігор Іванович

І́гор Іва́нович Гаври́лів (нар. 1 серпня 1966, м. Самбір, Львівська область) — український актор театру та кіно. Заслужений артист України (2014), актор Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. З 1989 року член Спілки театральних діячів України (Національна спілка театральних діячів України).

Ігор Гаврилів
Ім'я при народженні Ігор Іванович Гаврилів
Народився 1 серпня 1966(1966-08-01) (55 років)
Самбір, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Громадянство УРСР
Україна Україна
Діяльність кіноактор
Заклад Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької
Нагороди та премії
Заслужений артист України

ЖиттєписРедагувати

Народився 1 серпня 1966 р. у м. Самбір Львівської області. Закінчив Самбірську середню школу № 9. Навчався у Самбірському училищі культури (1981—1983), після закінчення якого працював художнім керівником Будинку культури села Воютичі Самбірського району Львівської області. Протягом 1984—1986 рр. навчався у Студії при театрі імені Марії Заньковецької, курс заслуженого артиста України Ю. Єременка. Під час навчання у студії працював артистом розмовного жанру у Львівській обласній філармонії.

1986—1988 рр. — служив у армії. Після армії знову працював у Львівській філармонії у вокально-інструментальному ансамблі «Мальви». Закінчив Київський національний університет культури і мистецтв, курс Є. Бондаренка.

З 1989 р. — актор Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

25.09.2016 р. відбувся бенефіс до 50-річчя заслуженого артиста України Ігоря Гавриліва. У творчому доробку актора понад вісімдесят ролей, серед яких Фроггі у виставі «Гамлет у гострому соусі»[1], Йосип Скорик у «Сватанні на Гончарівці»[2], Барон Лясло Верецьки у романтичній опереті «Шаріка»[3], Король у казці-притчі для дорослих «Голий король»[4], Олекса Бабич у драмі «Украдене щастя»[5] та низка інших. За роль у виставі «Анатоль» (А. Шніцлер) Ігоря Гавриліва було відзначено нагородою «За найкращу роль другого плану»; за роль німця-лікаря у виставі «Мотря» (за Б. Лепким) — «За найкращий епізод».

Сім'яРедагувати

Батько Гаврила Іван Антонович (1941—1996) і мати Гаврила Ярослава Антонівна (*1949) — робітники.

ТворчістьРедагувати

Ролі в театріРедагувати

Зіграв понад 80 ролей, зокрема:

  • «Амадей» Пітер Шеффер — Граф Франц Орсіні-Розенберг;
  • «Блазні мимоволі» Орест Огородник — Леонтій Заєць, брат Степана; Софокл, сусід Степана;
  • «Останній гречкосій» Орест Огородник — Річард;
  • «Пані міністрова» Бранислав Нушич — Дядько Яків; Сава Мишич;
  • «Полліанна» Елеонор Портер — Том;
  • «Небилиці про Івана, знайдені в мальованій скрині з написами» Іван Миколайчук — Піп; Лицедії;
  • «Візит літньої пані» Фрідріх Дюрренматт — Кобі;
  • «Віяло леді Віндермір» Оскар Уайльд — Герцог Бервік;
  • «Гамлет у гострому соусі» Альдо Ніколаї — Фроггі;
  • «Державна зрада» Рей Лапіка — Микола Костомаров; Іван Посяда;
  • «Дама з камеліями» Александр Дюма-син — Сен-Годанс;
  • «Неаполь-місто попелюшок» Надія Ковалик — Емігранти;
  • «Ісус, син Бога живого» Василь Босович — Нафанаїл;
  • «Криза» Орест Огородник — Іван;
  • «Невольник» Тарас Шевченко — Опара, запорожець; Козаки;
  • «Сільва» Імре Кальман — Мікса, розпорядник у вар'єте;
  • «Сто тисяч» Іван Карпенко-Карий — Савка;
  • «Сватання на Гончарівці» Григорій Квітка-Основ'яненко — Йосип Скорик;
  • «Троє товаришів» Еріх-Марія Ремарк –Готтфрід Ленц;
  • «Шаріка» Ярослав Барнич — Барон Лясло Верецьки;
  • «Суботня вечеря» Шолом-Алейхем — Лайзер, м'ясник;
  • «Пропала грамота» Микола Гоголь — Петро Перебийніс;
  • «Назар Стодоля» Тарас Шевченко — Прохір-слуга; Слуги в Кичатого:;
  • «По щучому велінню» Марко Кропивницький — Батько; Король;
  • «Історія коня» Лев Толстой — Феофан (він же Фріц);
  • «Або — або» Інна Павлюк, Наталя Лісова — Завгосп;
  • «Завчасна паморозь» Райнер Марія Рільке — Клаус Гірдінг;
  • «Тільки у Львові — Бум, Пім, Пім» Вадим Сікорський — Господар;
  • «Диво-квітка» Наталія Боймук — Володар Лісу;
  • «Король стрільців або Муза в офсайді» Іван Керницький — Старий Гуцул; Гурт спортовців-футболістів;
  • «Циліндр» Едуардо де Філіппо — Роберто; чоловіки;
  • «Симфонія сльози» Юрій Косач — Галуппі;
  • «Безодня» Орест Огородник — Стасік;
  • «Різдвяна ніч» Михайло Старицький (за Миколою Гоголем) — Голова, кум Чуба;
  • «Голий король» Євген Шварц — Король;
  • «Украдене щастя» Іван Франко — Олекса Бабич, селянин;
  • «Марія Заньковецька» І. Рябокляч — студент;
  • «Звичайна горошина» В. Данилевич — король;
  • «Безталанна» І. Карпенко-Карий — перший староста;
  • «Діти Арбату» А. Рибаков — Ковальов;
  • «Коза Дереза» М. Лисенко — Дід, Ведмідь;
  • «Маруся Чурай» Л. Костенко — Фесько;
  • «Ой, радуйся, земле» — солдат, Ірод;
  • «Згадайте, братія моя» за Т. Шевченком — вартовий;
  • «Нарий Малахій» М. Куліш — санітар;
  • «Чорна пантера» В. Винниченко — Гарсон;
  • «Павло Полуботок» К. Буревій — г. Толстой;
  • «Пан Коцький» М. Лисенко — Коцький;
  • «Орфеєве чудо» Леся Українка — раб;
  • «Мотря» за Б. Лепким — лікар;
  • «Біда навчить» Б. Стельмах — Нероба;
  • «Не вбий» за Б. Лепким — Шафіров;
  • «Макбет» В. Шекспір — вбивця;
  • «Батурин» за Б. Лепким — наймит;
  • «Василь Свистун» В. Герасимчук — кухар Малай;
  • «Житейське море» І. Карпенко-Карий — Кругляков;
  • «Котигорошко» М. Кропивницький — Той, що їсть;
  • «По щучому велінню» М. Кропивницький — дід, циган;
  • «Ромео і Джульєтта» В. Шекспір — стражник, Петро;
  • «На межі» Леся Українка — германець;
  • «Шаріка» Я. Барнич — січовий стрілець, Гаврило;
  • «В обіймах золотої мли» М. Рильський — масові сцени;
  • «Звичайна горошина» В. Данилевич, О. Косинський — Імператор;
  • «Доки сонце зійде…» М. Кропивницький — парубок;
  • «Політ над гніздом Зозулі» К. Кізі, Д. Вассермен — Раклі;
  • «Неаполь — місто попелюшок» Н. Ковалик — емігрант;
  • «Професіонал» Д. Ковачевич — абсолютно нормальний псих;
  • «Микита Кожум'яка» О. Олесь — другий воєвода;
  • «Анатоль» А. Шніцлер — Макс;
  • «Кайдашева сім'я» І. Нечуй-Левицький — кум;
  • «Любовний друг» Гі де Мопассан — Шарль Форестьєр;
  • «Романтики» Едмон Ростан — Паскіно;
  • «Любов і мундир» Ф. Мольнар — Крехіль;
  • «Серенада для судженої» за Оленою Пчілкою та С. Мрожеком — Перепелиця, півень;
  • «Хелемські мудреці» М. Гершензон — Реб Нусе;
  • «Сава Чалий» І. Карпенко-Карий — Яворський;
  • «Різдвяний концерт» — господар;
  • «Журавлине пір'ячко» Д. Кіносіта — Ундзу;
  • «Замшевий піджак» С. Стратієв — застряглий в ліфті;
  • «Два дні… Дві ночі…» Б. Ревкевич за В. Шекспіром — сержант поліції.[6]

ФільмографіяРедагувати

Державні нагородиРедагувати

Заслужений артист України (2014)[8].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати