Гаврилюк Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Гаврилюк (нар. 1984, Харків) — український і австралійський піаніст.

Гаврилюк Олександр Миколайович
Основна інформація
Дата народження 19 серпня 1984(1984-08-19)[1] (39 років)
Місце народження Харків, Українська РСР, СРСР[2]
Роки активності 1993 — тепер. час
Громадянство Австралія
Професії піаніст
Інструменти фортепіано
Жанри класична музика
www.alexandergavrylyuk.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Народився в сім'ї музикантів. Навчався фортепіано в ХССМШ в класі Віктора Макарова. У віці 13 років Олександр разом з В. Макаровим та іншими його учнями переїхав в Сідней (Австралія), де продовжив навчання. У 2000 році отримав громадянство Австралії.

У 2004 звинуватив свого вчителя у сексуальних домаганнях, внаслідок чого В. Макаров був засуджений до 16 років позбавлення волі[3][4].Пізніше висунуті В. Гаврилюком звинувачення були зняті.[5][6]

З 2006-го року Олександр живе в Європі зі своєю родиною, перідоично гастролюючи в Австралії та країнах Східно Азії.

У червні 2008 року Олександр одружився з Зорицею Маркович, арт-менеджером з Австралії. Вони мають дві доньки: Ганна-Емілія і Олівія-Софія. У 2013 році А.Гаврилюк уклав контракт і підписав генеральну угоду з менеджерської компанією Askonas Holt в Лондоні. У травні 2013 року дебютував з Оркестром Романської Швейцарії під управлінням Нееме Ярві з фортепіанними концертами і Рапсодією на тему Паганіні С. Рахманінова. У цьому ж році Олександр знову виступив з Королівським оркестром Концертгебау під управлінням Ст. Юровського.

Щорічно Олександр Гаврилюк грає благодійні концерти в Будинку Уряду в Сіднеї на запрошення її Величності Governor of New South Wales Марі Башир, гроші з яких перераховуються на будівництво шкіл і центрів допомоги для дітей з найбідніших сімей Камбоджі. Олександр також є Ambassador of the Young Pianist Foundation, до сфери якого входить збір коштів на стипендії молодих талантів Австралії.

Нагороди

ред.
  • Перша премія на Міжнародному конкурсі піаністів ім. Горовиця в Києві в 1999 році (Україна).
  • Перший приз на Міжнародному конкурсі піаністів в Хамамацу (Японія) в 2000 році.
  • Перший приз і золоту медаль на Міжнародному конкурсі піаністів ім. Артура Рубінштейна в Тель — Авіві у 2005 році

Записи

ред.
  • Brahms: Paganini Variations; Liszt: Mephisto Waltz; Tarantella; Danse Macabre; Isolde's Liebestod / Alexander Gavrylyuk. Label: Piano Classics, 2015.
  • Mussorgsky: Pictures At An Exhibition; Schumann: Kinderszenen / Alexander Gavrylyuk. Label: Piano Classics, 2014.
  • Rachmaninov: Moments Musicaux; Scriabin: Sonata No 5; Prokofiev: Sonata No 7 / Alexander Gavrylyuk. Label: Piano Classics, 2011.
  • Prokofiev: Piano Concertos Nos. 3 & 5 / Alexander Gavrylyuk, Vladimir Ashkenazy. Label: Triton (Octavia), 2011.
  • Sergei Prokofiev: Piano Concertos Nos. 1, 2 & 4 «left Hand» / Alexander Gavrylyuk, Vladimir Ashkenazy. Label: Triton (Octavia), 2011.
  • Alexander Gavrylyuk In Recital — Arcadi Volodos, Sergei Rachmaninov, Mily Balakirev, Moritz Moszkowski. Label: Video Artists International, 2010. (2 disks)
  • Miami International Piano Festival / Alexander Gavrylyuk — Franz Joseph Haydn, Johannes Brahms, Alexander Scriabin, Sergei Prokofiev. Label: Vai Audio, 2006. (2 disks).[7]

Примітки

ред.
  1. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=28042
  2. різні автори Енциклопедія сучасної УкраїниІнститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  3. «Помню постоянный страх, чувство стыда и безысходности». Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
  4. Игра по правилам, или Снова о педофилии. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
  5. Музыкальная общественность Москвы осуждает «жертву педофила». Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 14 липня 2020.
  6. Игра по правилам, или Снова о педофилии. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 14 липня 2020.
  7. Alexander Gavrylyuk. arkivmusic.com. ArkivMusic. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 4 липня 2017.

Посилання

ред.