Вікіпедія

ГМ-94

помповий гранатомет

ГМ-94 (рос. гранатомет магазинный) — помповий гранатомет Міщука. Створений в Тульському КБ Приладобудування на початку 1990-х років. Призначений для вогневої підтримки в умовах ближнього бою, особливо в міських умовах.

ГМ-94
ПоходженняРосія Росія
Історія виробництва
РозробникТульське КБ Приладобудування
Характеристики
Вага5,0 кг
Довжина820 мм (приклад розкладено)
545 мм (приклад складений)
Калібр43 мм
Дульна швидкість100 м/с
Дальність вогню
Максимальна500 м
Система живленняпідствольний магазин на 3 гранати + 1 граната в каморі
Прицілвідкритий, драбинка з позначками на 50-300 м з кроком 50 м
ГМ-94 у Вікісховищі

Характеристики

ред.

ГМ-94 призначений для бойових дій на малій відстані, особливо військових дій в умовах міста. З мінімальною безпечною відстанню 10 метрів,[1][2] ГМ-94 добре пристосований для дій навіть всередині будівель. Простота конструкції дає можливість надійно працювати при потраплянні пилу, бруду, та після занурення у воду.

Для нього створені спеціальні боєприпаси, зокрема: осколково-фугасний ВГМ-93.900[1], термобаричний ВГМ-93.100,[1] димний ВГМ-93.300[1] та ВГМ-93.200 зі сльозогінним газом[1], а також травматичний ВГМ-93.600 з гумовою кулею[1].

Термобарична граната ВГМ-93.100 містить близько 160 г вибухової речовини. Може пробивати 8 мм звичайної сталі або стіни з утворенням мінімальної кількості уламків[1]. Її головна особливість: майже повна відсутність небезпечних осколків, навіть корпус зроблено з легкого пластика. Фактор ураження — ударна хвиля. Тому цю гранату безпечно застосовувати на відстані не менше 10 метрів від дружніх сил. Для порівняння — американські стандартні гранати M406 та M433 калібру 40×46SR безпечні на відстані понад 130 метрів[3].

В червні 2005 року ГМ-94 разом з термобаричною гранатою ВГМ-93.100 був прийнятий на озброєння міністерства внутрішніх справ РФ[4].

В жовтні 2007 року російське міністерство оборони прийняло на озброєння гранатомет ЛПО-97 створений на основі ГМ-94 з термобаричною гранатою,[5] в 2008 ГМ-94 був прийнятий на озброєння ФСБ[6].

Попри те, що гранатомет був призначений для російських силових органів, він був помічений в Казахстані та Лівії[7].

Тактико-технічні характеристики

ред.
  • Механізм перезаряджання: ручний, помповий, з рухомим стволом
  • Калібр: 43 × 30 мм (ВГМ93)
  • Маса не зарядженого: ~ 5,0 кг
  • Довжина: 820 мм (приклад розкладено), 545 мм (приклад складений)
  • Відстань до цілі: 300 м (точкова ціль), 500 м (максимальна)
  • Приціл: відкритий, драбинка з позначками на 50-300 м з кроком 50 м
  • Живлення: підствольний магазин на 3 гранати + 1 граната в каморі
  • Дульна швидкість: 85 м/с

Бойове застосування

ред.

ГМ-94 використовували у боях в Нальчику в жовтні 2005 року та громадянській війні в Лівії[8][7].

Каральні акції

ред.

10-11 серпня 2020 року білоруський підрозділ «Алмаз» використовував ГМ-94 в Мінську для придушення народних протестів[9].

30 березня 2021 року підрозділом Росгвардії використав ГМ-94 з термобаричними гранатами для обстрілу Володимира Барданова після облоги тривалістю 7 годин[10][11].

Російсько-українська війна

ред.
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Помічений на озброєнні російських диверсантів під час захоплення адміністративних будівель в Сімферополі в 2014 році[12].

Наступного разу був помічений в 2022 році на озброєнні російських загарбників, певна кількість була захоплена Українськими Силами Оборони[3].

Російські окупаційні підрозділи застосували ГМ-94 та сльозогінні гранати ВГМ-93.200 для придушення протестів проти окупації в Херсоні[13].

У вересні 2022 року на одній з ділянок фронту позиції українських воїнів атакували найманці так званої «ПВК Вагнер», але зазнали втрат і змушені були відійти. В результаті бою військові 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр» захопили ручний багатозарядний гранатомет ГМ-94 російського виробництва[14].

Оператори

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж Popenker та Jenzen-Jones, 2015, с. 15
  2. ↑ VGM93.100. roe.ru. Rosoboronexport. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
  3. ↑ а б N.R. Jenzen-Jones, Charlie Randall (17 березня 2022). Russian GM-94 thermobaric grenade launcher documented in Ukraine (2022). The Hoplite. ARES. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  4. ↑ ГМ-94 - ручной гранатомёт. army.lv. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015.
  5. ↑ ОАО "Конструкторское бюро приборостроения" - 10 лет ГМ-94. kbptula.ru. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.
  6. ↑ ГМ-94. gewehr.ru. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015.
  7. ↑ а б в г Popenker та Jenzen-Jones, 2015, с. 17.
  8. ↑ а б Popenker та Jenzen-Jones, 2015, с. 16.
  9. ↑ Рассказываем, что за гранатомет был замечен вчера у спецназовца «Алмаза» в Минске. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 11 серпня 2020.
  10. ↑ Дом стрелка в Мытищах обстреляли из гранатометов. РБК (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 30 березня 2021.
  11. ↑ Mash. Telegram. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 30 березня 2021.
  12. ↑ N.R. Jenzen-Jones (2 березня 2014). GM-94 grenade launchers in use with Russian forces in Crimea. The Hoplite. ARES. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  13. ↑ A little insight on what kind of munitions were used. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 11 квітня 2022. #Ukraine: A little insight on what kind of munitions were used by the Russian forces to disperse the pro-Ukrainian rally in #Kherson - an empty VGM93.200 CS irritant round for the GM-94 grenade launcher was found on the ground.
  14. ↑ Бійці бригади «Холодний Яр» захопили у «вагнерівців» гранатомет ГМ-94. Мілітарний. 24 вересня 2022.
  15. ↑ Рассказываем, что за гранатомет был замечен вчера у спецназовца «Алмаза» в Минске. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
  16. ↑ Ferguson, Jonathan; Jenzen-Jones, N.R. (November 2014). Raising Red Flags: An Examination of Arms & Munitions in the Ongoing Conflict in Ukraine, 2014. Research Report 3. Armament Research Services. с. 26. ISBN 978-0-9924624-3-7.

Література

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ГМ-94&oldid=37194343