ГЕС Wuskwatim
ГЕС Wuskwatim — гідроелектростанція у канадській провінції Манітоба. Створена на маршруті деривації ресурсу між річками Черчилл та Нельсон, які обидві відносяться до басейну Гудзонової затоки.
| ГЕС Wuskwatim | |
|---|---|
| 55°32′ пн. ш. 98°29′ зх. д. / 55.533° пн. ш. 98.483° зх. д.Координати: 55°32′ пн. ш. 98°29′ зх. д. / 55.533° пн. ш. 98.483° зх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада |
| Стан | діюча |
| Річка | деривація з Черчилл |
| Початок будівництва | 2006 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2012 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 211 МВт |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Розрахований напір | 22 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | пропелерні |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 1100 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидні (Міссі-Фолс, Нотігі), земляна/кам'яно-накидна + бетонна (Wuskwatim), |
| Висота греблі | 11 (Міссі-Фолс), 40 (Нотігі), 14 (Wuskwatim, насипна ділянка) м |
| Довжина греблі | 262 (Міссі-Фолс), 244 (Нотігі), 330 + 205 (Wuskwatim) м |
| ЛЕП | 230 |
| Власник | Manitoba Hydro / Nisichawayasihk Cree Nation |
  ГЕС Wuskwatim | |
| Мапа | |
 | |
У другій половині 20 століття на Нельсоні, що дренує озеро Вінніпег, почалось створення потужного каскаду ГЕС. Для збільшення виробітку сюди ж вирішили подати додатковий ресурс із середньої течії річки Черчилл, сточище якої лежить далі на північний захід. Для цього на виході Черчилл з Соузерн-Індіан-Лейк в районі Міссі-Фолс обидві її протоки перекрили греблями. У північній розташувалась кам'яно-накидна споруда висотою 11 метрів та довжиною 262 метри, тоді як в південній звели бетонну секцію з пристроями для перепуску води довжиною 95 метрів, до якої праворуч прилягає земляна ділянка. Створений ними підпір призвів до появи водосховища з припустимим коливанням рівня у операційному режимі між позначками 256,9 та 258,3 метра НРМ.
Від однієї з заток сховища на південь проклали канал довжиною 9,3 км та шириною 61 метр, який перетинає водорозділ з річкою Рет (ліва притока Burntwood, котра в свою чергу впадає ліворуч до Нельсон перед ГЕС Keeyask). Нижче по течії Рет за кілька кілометрів по виходу з озера Нотігі перекрили кам'яно-накидною греблею висотою 40 метрів та довжиною 244 метри, праворуч від якої облаштували бетонну водопропускну структуру довжиною 49 метрів. Разом з бічною глиняною дамбою висотою 8 метрів та довжиною 183 метри вони перетворили ділянку Рет довжиною біля сотні кілометрів у водосховище з припустимим коливанням рівня між позначками 254,2 та 258,3 метра НРМ (тобто з таким саме максимальним рівнем, як у Соузерн-Індіан-Лейк, проте більшим діапазоном коливання). Гребля Нотігі дозволяє регулювати подальший відпуск води зі сховища Рет на потреби каскаду на Нельсоні.[1][2]
У 2012 році на цій дериваційній трасі спорудили ГЕС Wuskwatim. Для цього Burntwood нижче від впадіння Рет перекрили земляною/кам'яно-накидною греблею висотою 14 метрів, довжиною 330 метрів та шириною по гребеню 9 метрів. В її центральній частині знаходиться бетонна ділянка довжиною 205 метрів, котра включає машинний зал та три водопропускні шлюзи. Основне обладнання станції становлять три пропелерні турбіни загальною потужністю 211 МВ, які використовують напір у 22 метри.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 230 кВ.[3][4][5]
Можливо також відзначити, що вище по течії Черчилл від Соузерн-Індіан-Лейк працює ГЕС Ісланд-Фолс.
Примітки ред.
- ↑ Water Power Act Licences 2012 Annual Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2017.
- ↑ Bulb Turbines - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
- ↑ Generating stations. www.hydro.mb.ca (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
- ↑ Wuskwatim Power Limited Partnership. wuskwatim.ca. Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
- ↑ Supply Chain Connections Conference – Northern Exposure (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2014.