ГЕС Köklüce – гідроелектростанція на півночі Туреччини. Використовує ресурс із річки Єшиль-Ирмак, яка впадає до Чорного моря біля міста Самсун.

ГЕС Köklüce
40°29′ пн. ш. 36°55′ сх. д. / 40.483° пн. ш. 36.917° сх. д. / 40.483; 36.917Координати: 40°29′ пн. ш. 36°55′ сх. д. / 40.483° пн. ш. 36.917° сх. д. / 40.483; 36.917
Країна Туреччина Туреччина
Стан діюча
Річка Єшиль-Ирмак
Початок будівництва 1964 (гребля), 1975 (станція Köklüce
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1989
Основні характеристики
Установлена потужність 90  МВт
Середнє річне виробництво 588  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 418  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Потужність гідроагрегатів 2х45  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна
Висота греблі 78  м
Власник Gülsan Holding
ідентифікатори і посилання
ГЕС Köklüce. Карта розташування: Туреччина
ГЕС Köklüce
ГЕС Köklüce
Мапа

В 1966-му на Єшиль-Ирмаку завершили земляну греблю Алмус висотою 78 метрів, яка потребувала 3,4 млн м3 матеріалу. Вона забезпечує роботу пригреблевої ГЕС Алмус потужністю 27 МВт (знаходячись після малої ГЕС Çilehane з показником у 7 МВт, становить другий ступінь каскаду на Єшиль-Ирмаку), а також зрошення 21 тисячі гектарів земель. Споруда утримує витягнуте по долині річки на 21 км водосховище з площею поверхні 31 км2 та об’ємом 950 млн м3 (корисний об’єм 815 млн м3), в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 767 та 805 метрів НРМ (у випадку повені останній показник може зростати до 808 метрів НРМ).[1][2]

А в кінці 1980-х водосховище задіяли для живлення ще однієї, на цей раз дериваційної станції. Із нього у північному напрямку проклали тунель довжиною понад 7 км, який проходить під водорозділом з долиною річки Келькіт – великої правої притоки Єшиль-Ирмаку. Тунель продовжує напірний водовід довжиною  біля 2 км, котрий подає ресурс до машинного залу, створюючи напір у 418 метрів. Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 45 МВт, які забезпечують виробництво 588 млн кВт-год електроенергії на рік.[3][4][5]

Відпрацьована вода відвідним каналом довжиною 1,6 км транспортується у Келькіт, по руслу якого далі слідує до ГЕС Tepekışla – останньої в каскаді на Келькіті, котрий впадає до Єшиль-Ирмаку перед водосховищем ГЕС Hasan Uğurlu. Можливо відзначити, що на природному руслі Єшиль-Ирмаку між греблею Алмус та водосховищем Hasan Uğurlu окрім зазначеної вище ГЕС Алмус працює ще цілий ряд гідроелектростанцій, проте потужність жодної з них не досягає 50 МВт.

ПриміткиРедагувати

  1. Almus Dam (Tokat, 1966). Structurae (en). Процитовано 2019-01-05. 
  2. Almus Baraji Golu. 
  3. Köklüce Hidroelektrik Santrali (HES). Enerji Atlası (tr-TR). Процитовано 2019-01-05. 
  4. BLACK SEA REGIONAL TRANSMISSION PLANNING PROJECT: PSSE/OPF Regional Model Construction Report. 
  5. Kokluce HPP. www.paletinsaat.com. Процитовано 2019-01-05.