ГЕС Саусельє
ГЕС Саусельє (ісп. Presa de Saucelle) – гідроелектростанція на заході Іспанії, на прикордонній з Португалією ділянці річки Дуеро. Знаходячись між ГЕС Альдеадавіла (вище по течії) та ГЕС Посіно, входить до складу каскаду на Дуеро, що є найбільшою на північному заході Піренейського півострова та впадає в Атлантичний океан вже на португальській території.
| ГЕС Саусельє | |
|---|---|
 | |
| 41°02′50″ пн. ш. 6°48′15″ зх. д. / 41.047263888889° пн. ш. 6.8041527777778° зх. д. | |
| Країна |  Іспанія |
| Адмінодиниця | Саусельє |
| Стан | діюча |
| Річка | Дуеро |
| Каскад | каскад на Дуеро |
| Початок будівництва | 1950 (перша черга) |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1956 (перша черга), 1989 (друга черга) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 251 (перша черга), 269 (друга черга) МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 62 (перша і друга черги) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 (перша черга), 2 (друга черга) |
| Витрата через турбіни | 468 (перша черга) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 (перша черга), 2 (друга черга) |
| Потужність гідроагрегатів | 4х60 (перша черга), 2х142,5 (друга черга) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | гравітаційна |
| Висота греблі | 83 м |
| Довжина греблі | 189 м |
| ЛЕП | 46 / 220 (перша черга), 400 (друга черга) |
| Власник | Iberdrola |
| Оператор | Iberdrola |
  ГЕС Саусельє | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Саусельє у Вікісховищі | |
Для роботи станції річку перекрили гравітаційною греблею висотою 83 метра та довжиною 189 метрів, на спорудження якої пішло 234 тис м3 матеріалу.[1] Вона утримує водосховище площею поверхні 5,9 км2[2] та об’ємом 182 млн м3.[3]
У 1956 році ввели в експлуатацію машинний зал, розташований на лівому березі річки у трьох сотнях метрів від греблі. Його обладнали чотирма турбінами типу Френсіс загальною потужністю 251 МВт, що працюють при напорі у 62 метри. В 1989-му нижче спорудили новий підземний машинний зал, до якого веде тунель довжиною 1,3 км та діаметром 12 метрів. Тут розмістили дві турбіни того ж типу загальною потужністю 269 МВт, що використовують такий саме напір. Відпрацьована вода відводиться у річку Huebra за кілька сотень метрів від її впадіння зліва до Дуеро. Проектом другої черги була запланована можливість створення на Уебра водосховища, з якого вода подавалась би у дериваційний тунель ГЕС Саусельє ІІ зі збереженням все того ж напору, який забезпечує робота зі сховищем на Дуеро.[4][5]
Зв’язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 46 і 220 кВ (перша черга) та 400 кВ (друга черга).
Примітки
ред.- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 вересня 2017.
- ↑ Los seis saltos del Duero que no te puedes perder: Saucelle, Aldeadávila, Almendra, Ricobayo, Villalcampo y El Castro. www.viajesyrutas.es (амер.). Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 9 вересня 2017.
- ↑ Martín, J. (22 лютого 2011). Bioducto: La central y la presa de Saucelle. Bioducto. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
- ↑ LAS 10 MAYORES CENTRALES HIDROELÉCTRICAS DE ESPAÑA. ECOLUZ CONSULTORES. 14 липня 2015. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.