ГЕС-ГАЕС Альдеадавіла
ГЕС-ГАЕС Альдеадавіла (ісп. Presa de Aldeadávila) — гідроелектростанція на заході Іспанії, на прикордонній з Португалією ділянці річки Дуеро. Знаходячись між ГЕС Бемпоста (вище по течії) та ГЕС Саусельє, входить до складу каскаду на Дуеро, що є найбільшою на північному заході Піренейського півострова та впадає в Атлантичний океан вже на португальській території.
| ГЕС-ГАЕС Альдеадавіла | |
|---|---|
 | |
| 41°12′42″ пн. ш. 6°41′08″ зх. д. / 41.21178611113888479° пн. ш. 6.685780555583° зх. д.Координати: 41°12′42″ пн. ш. 6°41′08″ зх. д. / 41.21178611113888479° пн. ш. 6.685780555583° зх. д. | |
| Країна |
 Іспанія |
| Адмінодиниця |
Альдеадавіла-де-ла-Рибера Фрейшу-ді-Ешпада-а-Сінта |
| Стан | діюча |
| Річка | Дуеро |
| Каскад | каскад на Дуеро |
| Початок будівництва | 1956 (перша черга), 1983 (друга черга) |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1962–1963 (перша черга), 1986 (друга черга) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 720 (перша черга), 428 / 421 (друга черга, турбінний / насосний режим) МВт |
| Середнє річне виробництво | 2400 (перша і друга черга) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 140 (перша черга), 138 (друга черга) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс (перша черга), Френсіс оборотні (друга черга) |
| Кількість та марка турбін | 6 (перша черга), 2 (друга черга) |
| Витрата через турбіни | 6х115 (перша черга), 266 (друга черга) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 6 (перша черга), 2 (друга черга) |
| Потужність гідроагрегатів | 6х120 (перша черга), 1х217,5 + 1х210 (друга черга) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | арково-гравітаційна |
| Висота греблі | 140 м |
| Довжина греблі | 250 м |
| ЛЕП | 220 (перша черга), 400 (друга черга) |
| Власник | Iberdrola |
| Оператор | Iberdrolad |
  ГЕС-ГАЕС Альдеадавіла | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС-ГАЕС Альдеадавіла у Вікісховищі | |
Для роботи станції річку перекрили арково-гравітаційною греблею висотою 140 метрів, довжиною 250 метрів та товщиною від 7 до 45 метрів, на спорудження якої пішло 848 тис. м3 матеріалу.[1] Вона утримує сховище площею поверхні 3,6 км2[2] та об'ємом 114 млн м3[3] (корисний об'єм 57 млн м3).
У 1962—1963 роках ввели в експлуатацію підземний машинний зал розмірами 139х19 метрів при висоті 40 метрів, споруджений у лівобережному гірському масиві. Його обладнали шістьма турбінами типу Френсіс потужністю по 120 МВт, що працюють при напорі у 140 метрів.
В 1986-му дещо вище розташували другий, так само підземний, машинний зал, турбіни якого використовують напір у 138 метрів. При цьому станції додатково надали функцію гідроакумуляції (як нижній резервуар використовується водосховище ГЕС Саусельє), встановивши дві оборотні турбіни типу Френсіс загальною потужністю 428 МВт у турбінному та 421 МВт у насосному режимах. Це перетворило ГЕС Альдеадавіла на найпотужнішу в Іспанії та довело її річну виробітку до 2,4 млрд кВт·год[4][5].
Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 220 та 400 кВ.
Примітки ред.
- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 вересня 2017.
- ↑ Los seis saltos del Duero que no te puedes perder: Saucelle, Aldeadávila, Almendra, Ricobayo, Villalcampo y El Castro. www.viajesyrutas.es (амер.). Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
- ↑ Martín, J. (17 березня 2011). Bioducto: La central y la presa de Aldeadávila. Historia y datos técnicos. Bioducto. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
- ↑ Hydrelect - Espagne - Aldeadávila. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.